Апостроф

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу. Зареєструватися

Апостроф

Визначення Апостроф – знак, який передає на письмi роздiльну вимову я, ю, є, ї пiсля твердих приголосних.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї

Апостроф НЕ пишеться перед я, ю, є, ї

Пiсля лiтер на позначення губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф]: п’єса, м’ята. Як запам’ятати: Губнi приголоснi можна запам’ятати за допомогою «Мавпа буф».

Пiсля лiтер на позначення губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть кореневий приголосний, крiм [р]: тьмяний, морквяний.

Пiсля р, що позначає твердий приголосний [р]: подвiр’я, пiр’їна.

Пiсля р, що позначає м’який приголосний [р′]: ряд, буряк.

Пiсля префiкса, який закiнчується на приголосний: з’їхати, без’ядерний.

Перед йо: зйомка, курйоз.

Пiсля першої частини складних слiв: транс’європейський, дит’ясла.

У словi Лук’ян i похiдних.

Апостроф треба писати в усіх словах рядка:пів..яйця, п..ятдесят, кр..якати міжгір..я, пере..їхати, бур..ян з..їсти, об..єднання, дит..ясла запам..ятати, бар..єр, мавп..ячий З’їсти, об’єднати, дит’ясла. Крякати, переїхати, мавпячий – без апострофа.