Історія України. Всесвітня історія (5-9 класи)
  • Introduction
  • Вступ
    • Вступна частина
    • Правила внесення пропозицій та алгоритм обговорення
    • Зміст програми
    • Пояснювальна записка
      • Загальна характеристика предмета
      • Особливості організації навчання учнів історії
      • Структура програми
    • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
    • Класифікація умінь і навичок учнів з історії
      • Загальнонавчальні
        • Розумові
        • Мовленнєві (усні та письмові)
      • Предметно-історичні
        • Хронологічні
        • Картографічні
        • Спеціальні
  • 5 Клас
    • Вступ до історії України
      • Вступ
      • Знайомство з історією
      • Княжа Русь-Україна
      • Козацька Україна
      • Україна в ХІХ—ХХ ст.
      • Україна сучасна
    • Історія України (Вступ до історії)
      • Звідки і як історики довідуються про минуле
      • Про що і про кого розповідає історія
      • Що історичні пам’ятки розповідають про минуле
      • Узагальнення до курсу
  • 6 Клас
    • Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України»)
      • Повторення. Вступ
      • Життя людей за первісних часів
      • Цивілізації Cтародавнього Сходу
        • Стародавній Єгипет
        • Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ
        • Стародавні Індія та Китай
      • Історія Cтародавньої Греції
        • Становлення античної грецької цивілізації
        • Антична грецька цивілізація класичної доби
        • Доба Еллінізму
      • Історія Cтародавнього Риму
        • Стародавній Рим за царської та республіканської доби
        • Римська імперія
      • Узагальнення до курсу
  • 7 Клас
    • Історія України
      • Повторення. Вступ
      • Виникнення та становлення Русі-України
      • Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
      • Київська держава (Русь-Україна) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
      • Галицько-Волинська держава
      • Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина ХІV – ХV с
      • Узагальнення до курсу
    • Всесвітня історія
      • Повторення. Вступ
      • Перші середньовічні держави
      • Середньовічний світ Західної Європи
      • Європейське суспільство і держави в Х – ХV ст.
      • Матеріальний і духовний світ Європейського Середньовіччя
      • Країни Центральної та Східної Європи в Х – ХV ст.
      • Середньовічний Схід
      • Узагальнення до курсу
  • 8 Клас
    • Історія України
      • Вступ
      • Українські землі в ХVІ ст.
      • Українські землі наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст.
      • Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
      • Українські землі наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.
      • Українські землі у 20–90-х рр. ХVІІІ ст.
      • Узагальнення до курсу
    • Всесвітня історія
      • Вступ
      • Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин
      • Високе Відродження. Реформація в Західній Європі
      • Держави Західної Європи у ХVІ — ХVІІ ст.
      • Османська імперія. Країни східної Європи у XVI — першій половині XVIII ст.
      • Епоха Просвітництва
      • Східний світ в ХVІ – ХVІІІ ст.
      • Узагальнення до курсу
  • 9 Клас
    • Історія України
      • Вступ
      • Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини XIX ст.
      • Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVІІІ – у першій третині ХІХ
      • Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.
      • Культурне життя в українських землях наприкінці наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
      • Модернізація українського суспільства в середині — у другій половині ХІХ ст.
      • Національна ідея. Українофільський культурницький і політичний етапи визвольного руху
      • Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.
      • Культурне життя України в другій половині XIX ст.
      • Наш край наприкінці XVIII — у XІX ст.
    • Всесвітня історія
      • Вступ
      • Велика французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа в період наполеонівських війн
      • Європа й Америка в першій половині XIX ст.
      • Європа й Америка у добу об’єднання і модернізації суспільства
      • Утвердження індустріального суспільства в провідних державах світу
      • Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.
      • Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Вступ

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Під час оцінювання навчальних досягнень з історії враховується:

  • рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

  • рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;

  • рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти.

2

Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так - ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії.

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту.

ІІ. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об’єкт.

5

Учень з допомогою вчителя може відтворити основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій.

6

Учень може самостійно відтворювати фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, встановлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації.

ІІІ. Достатній

7

Учень послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань.

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти.

9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти.

ІV. Високий

10

Учень використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії.

11

Учень володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії.

12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал, що дає йому змогу відповідно до вікових особливостей презентувати власну інтерпретацію історичних явищ.

Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов’язкового врахування вікових особливостей учнів та особливостей навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів чи, наприклад, одинадцятикласника. Так, має ряд особливостей пропедевтичний курс “Вступ до історії. 5-й клас”. Без її урахування застосування критеріїв неминуче призведе до переобтяження учнів.

PreviousСтруктура програмиNextКласифікація умінь і навичок учнів з історії

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

comments powered by HyperComments