«Лазоріва проти України»
Рішення від 17 квітня 2018
Завантажте повний текст рішення «Лазоріва проти України»
У справі “Лазоріва проти України”
Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова, Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska), Пауло Пінто де Альбукерке (Paulo Pinto de Albuquerque), Егідюс Куріс (Egidijus Kūris), Юлія Моток (Iulia Motoc),
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni),
Петер Пацолай (Péter Paczolay), судді, та Маріалена Цірлі (Marialena Tsirli), секретар секції,
засідаючи за зачиненими дверима 6 березня 2018 року,
постановив таке рішення, яке було ухвалене того самого дня:
ПРОЦЕДУРА
Справу розпочато за заявою (№ 6878/14), яку 16 грудня 2013 року подала до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянка Російської Федерації пані Наталія Олегівна Лазоріва (далі – заявниця).
Заявницю представляв пан Б. Фокій, адвокат, що практикує у м. Чернівці. Уряд України (далі – Уряд) представляв його Уповноважений, на останніх етапах провадження – пан І. Ліщина з Міністерства юстиції.
Заявниця переважно скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що вона не мала доступу до провадження щодо усиновлення її племінника і що оскаржуване усиновлення порушило її права, передбачені статтею 8.
14 жовтня 2015 року заяву було комуніковано Уряду. Уряд та заявниця подали свої зауваження щодо заяви.
Письмові зауваження також надійшли від Уряду Російської Федерації, який скористався своїм правом вступити у провадження в якості третьої сторони згідно пункту 1 статті 36 Конвенції та правила 44 Регламенту Суду.
Last updated