Скарги

Заявники скаржилися на те, що як адміністративним, так і судовими рішеннями, якими було залишено без задоволення їхні скарги на рішення про нескладення другою заявницею іспиту з природознавства у зв’язку з відмовою заявниці від відвідування занять зі статевого виховання, було порушено статтю 2 Протоколу № 1 до Конвенції.

Заявники також скаржилися, що той факт, що друга заявниця була зобов’язана складати іспит з природознавства у кінці навчального року, незважаючи на те, що вона склала всі проміжні іспити у середині семестру, тоді як жоден інший учень в її класі цього іспиту не складав, є порушенням принципу недискримінації, гарантованого статтею 14 Конвенції.

Посилаючись на пункт 1 статті 6 Конвенції, заявники скаржилися на неналежне оцінювання національними судами доказів у справі і стверджували, що їм не було забезпечено справедливого судового розгляду.