Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5
Розділ 6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ 9
Розділ 10
Розділ 11
Розділ 12
Розділ 13
Розділ 14
Розділ 15
Розділ 16

Ознаки іншомовних слів

Ознаки іншомовних слів

«АЕРОФІЛЬТР»

1) майже всі слова, що починаються на а,е, більшість на і

аорта, епоха, інтелект;

2) важкі для вимови збіги приголосних;

штангенциркуль, монстр, джентльмен;

3) збіги голосних;

аура, олеандр, амплуа;

4) усі слова зі звуком [ф] (крім фе, Фастів, форкати)

фактор, фільм, професор;

5) немає чергування о, е, з і, немає випадних о, е

трон – трону, кіля, брелока;

6) багатоскладовий корінь

профілактика, інтерпретація;

7) специфічні префікси й суфікси

інваріант, симулянт, ідеаліст;

8) невідмінювані слова з кінцевим голосним

хобі, боа, шасі, мадам, какаду.

ПАМ’ЯТАЙ ПРО

  • правило «дев’ятки»,

  • подвоєння в іншомовних словах,

  • особливості написання м’якого знака й апострофа,

  • утворення від власних іншомовних назв прикметників із суфіксом -ськ.

Лексика української мови за походженням

Питома

Запозичена (слова, що потрапили до української з інших мов)

слова, успадковані з різних періодів розвитку мовиіндоєвропейського (мати, брат, сестра, син, вовк, вода, ніч, брова, ніс, дім, сіль, жити, сидіти, око, робота), праслов’янського (спільнослов’янського): мачуха, побратим, прадід, внук, кінь, потік, посол, ми, він, лисиця, верба, сосна, дощ, буря, віра, гнів, слава, ненависть, радість, правда, там, тут, як, один, сто (деякі мовознавці вирізняють і спільносхіднослов’янську лексику: мішок, цілина, пряник, собака, горниця, харч)

  • зі старослов’янської: владар, град, древо, шлем (ра, ла, ре, ле на місці укр. оро, оло, ере, еле); раб (робити), вождь, нужда, єдиний, юродивий, воскресити, преславний, предтеча, боязнь, мислитель, братство, гординя, грядущий, путящий, велелюдний, благозвучний, зловіщий;

  • із польської (особливо помітними стали після 1569 р. – Люблінська унія): хлопець, блазень, вирок, мешкати, зичити, ліжко, підлога, бавитися, тесля, міщанин, прикрий, кепсько, шухляда, фіранка, досконалий, скарга, білизна, байка, повидло, шулер, краков’як;

  • із російської (після 1654 р. – укладення Б. Хмельницьким договору з Росією й далі): чиновник, посланник, завод, указ, декабрист, рудник, кадет, комсомол, чекіст, болт, паровоз, передовиця, законопроект, новатор + кальки: відмінник, вогнегасник, колгосп, держплан, місяцехід, військкомат, землетрус, сучасний, передбачити, виборець;

  • із чеської (іноді через польську): влада, ганити, вагатися, ганьба, праця, смутний, табір, чекати, огидний, смуток, наглий, постать, зубило;

  • із білоруської: жлукто, дьоготь, бадьорий.

  • із давньогрецької (грецизми): початкові голосні а, е, і: академія, ера, ідея; приголосний ф: фаланга, фаза; звукосполуч. кс, пс: суфікс, психіка, олімпіада, скіпетр, амвон, алогізм, анабіоз, евфонія; суф. ік-, -ад, -ид, -ід: тріада, піраміда, панахида, обеліск; словотворчі елементи: авто-, аеро-, біо-, гео-, гідро-, ізо-, архі- й ін.;

  • з латинської (латинізми): преф. де-, екс-, ім.-, ін-, ре-; суф. - альн, -ат, -ація, -ент, -тор, -тур, -ум, -ус: ценз, цитата, депонент, екскурсія, імміграція, інверсія, дикція, інтервенція, регрес, ультра- (далі, над), прелюдія, студент, суб’єкт, формація, косинус, казус, лектор, диктор, література, референдум;

  • із тюркських мов: балик, шашлик, алича, парча, аркан, капкан, табун, чавун, тютюн; повтор. голосних одного ряду (кабала, кизил, сургуч); баш- (голова): баштан, башлик;

  • із німецької мови: штамп, штабель, клейстер, штрейкбрехер, штангенциркуль, лейтмотив, ландшафт;

  • із французької мови: тротуар, бюро, амплуа, конферансьє, аванс, невідмінювані слова з наголошеним кінцевими голосними (пенсне, плісе, гофре, портмоне, бра, пюре, жабо), фураж, сержант, реверанс, режисер, медальйон;

  • з англійської: мітинг, демпінг, джемпер, блюмінг, снайпер, телетайп, грейдер, менеджер;

  • з італійської (музика, фінанси, архітектура): піаніно соло, арка, банда, бензин, аварія, паста, брутто;

  • із голландської (мореплавство, суднобудування): каюта, шкіпер, вимпел, бакен, верф, дамба, руль, фарватер,

  • з іспанської (ананас, карамель, кокаїн, сигара),

  • з арабської (алгебра, атлас, гарем, мечеть, нашатир), з іранської (шакал, караван, бірюза), із китайської (чесуча, чай) та з інших мов.

власне українські:

  • суспільно-політична лексика (громада, громадянин, справочинство);

  • назви будівель і їхніх частин (будинок, підлога, одвірок, садиба);

  • назви страв і напоїв (борщ, вареники, голубці, галушки, деруни, узвар);

  • назви одягу і взуття (спідниця, сорочка, штани, запаска, хустка);

  • назви предметів побуту (рядно, скатерка, рушник, кошик);

  • сільськогосподарська лексика (урожай, скирта, оранка, зажинки, хлібороб);

  • абстрактна й наукова лексика (мрія, поступ, освіта, виховання, кисень, іспит).