Фізичні задачі
Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння фізичного знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань, вироблення практичних умінь учнів, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо. Слід підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях.
Розв’язування фізичних задач зазвичай передбачає три етапи діяльності учнів:
аналіз фізичної проблеми або опис фізичної ситуації;
пошук фізичних законів і математичних методів для аналізу та опису фізичної моделі задачі;
реалізація розв’язку та аналізу одержаних результатів.
На першому етапі відбувається побудова фізичної моделі задачі, що подана в її умові:
аналіз умови задачі, визначення відомих параметрів і величин та пошук невідомого;
конкретизація фізичної моделі задачі за допомогою графічних форм (рисунки, схеми, графіки тощо);
скорочений запис умови задачі, що відтворює фізичну модель задачі в систематизованому вигляді.
На другому етапі розв’язування відбувається пошук зв’язків і співвідношень між відомими й невідомими величинами:
обираються математичні методи для опису фізичної моделі задачі, робиться запис загальних рівнянь, що відповідають фізичній моделі задачі;
враховуються конкретні умови фізичної ситуації, описаної в задачі, здійснюється пошук додаткових параметрів;
загальні рівняння приводяться до конкретних умов, відтворених в умові задачі, у формі рівняння або системи рівнянь записуються співвідношення між невідомими і відомими величинами.
На третьому етапі здійснюються такі дії:
аналітичне, графічне або чисельне розв’язання рівняння або систему рівнянь відносно невідомого;
аналіз одержаного результату щодо його вірогідності й реальності, запис відповіді. Після розв’язання задачі або групи однотипних задач доцільно провести узагальнення способів діяльності, які властиві даному типу фізичних задач, пошук інших шляхів розв’язання.
Для розвитку творчих здібностей учнів та їхнього розумового потенціалу важливою формою роботи є складання задач, які за фізичним змістом подібні до тих, що були розв’язані на уроці, наприклад обернених задач.
Last updated