Структура програми
Програма із зарубіжної літератури для 5–9 класів містить: 1. «Пояснювальну записку», у якій визначена нормативна база, мета і завдання предмета, змістові лінії та їхня реалізація в програмі, основні підходи та принципи викладання зарубіжної літератури в школі; 2. розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час); 3. зміст навчального матеріалу й державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами та розділами); 4. перелік творів для вивчення напам'ять (до кожного класу); 5. «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання й уроків із резервного часу)» – додаток 1; 6. «Сучасна науково-методична література для вчителя» – додаток 2.
У програмі реалізовано структуру літературної освіти, яка затверджена новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Курс зарубіжної літератури в 11-річній загальноосвітній школі поділено на три етапи: 1. 5–7 класи – прилучення до читання, 2. 8–9 класи – системне читання, 3. 10–11 класи – творчо-критичне читання.
Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні: 1. у 5–7 класах проблемно-тематичного й жанрового принципів; 2. у 8–9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів; 3. у 10–11 класах – історико-літературного й мультикультурного принципів.
Така структура дає можливість вивчати твори зарубіжної літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них).
Структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи того письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.
У 5–9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їхній взаємозв’язок.
У 8–9 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори і явища, які репрезентують певну добу і водночас відповідають особливостям саме їхнього віку.
У 10–11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси XIX–XX століть тощо). Під час викладання літератури в 10–11 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, до того ж початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 8–9 класах. Повернення до окремих етапів літератури й письменників у 10–11 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими (протягом 8–9 класів) до осмислення складних творів зарубіжних авторів.
Перелік художніх творів для вивчення в 5–9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого й підліткового читання школярів різних вікових категорій.
Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, у якому вчитель самостійно, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми.
Це дасть змогу вчителеві вільно й творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами; знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).
Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем та учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, урахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період. Якщо твір, запропонований для альтернативного вивчення, не буде вибраний для текстуального вивчення, його можна вивчати на уроках позакласного читання.
Last updated