Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст.
Last updated
Was this helpful?
Last updated
Was this helpful?
№
К-ть годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за темами)
5
7
«Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу. Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон». Динаміка образу Елайзи Дулітл. Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови. Теорія літератури (ТЛ). «Нова драма», ібсенізм. Література і культура (ЛК). Утілення драматичних творів Г. Ібсена і Б. Шоу в театрі, кіно. Україна і світ (УС). Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст. Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів.
Учень (учениця): виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви; характеризує художні образи, виявляє в тексті художні засоби їхнього створення; аналізує твори у єдності змісту та форми; висловлює власні судження щодо актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами; долучається до полеміки щодо творів письменників; розповідає про основні віхи життя й творчості митців; знає українські переклади творів, зіставляє їх з оригіналами (за умови володіння іноземною мовою); порівнює особливості «старої» та «нової драми»; здійснює пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо); користується літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел (зокрема інтернет-ресурсами).