Молекулярна фізика
Виділені курсивом теми розглядаються в плані ознайомлення. Розділ годин на вивчення тем може бути змінений учителями.
Зміст навчального матеріалу
Навчальні досягнення учнів
Молекулярно-кінетична теорія. Тепловий рух у природі. Його відмінність від механічного руху. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії, їх дослідне обґрунтування; використання їх при поясненні явищ у живій природі. Кількість речовини. Обґрунтування основних понять молекулярно-кінетичної теорії на основі закономірності збереження та направленості процесів. Властивості газів. Кінетична теорія ідеального газу. Газові закони для ізопроцесів. Рівняння стану ідеального газу. Прояв газових законів в живій природі, географічній оболонці. Пароутворення і конденсація. Насичена і ненасичена пара. Вологість повітря. Прояв цих явищ в живій природі. Властивості рідин. Змочування. Капілярні явища. Кристалічні і аморфні тіла, їх властивості. Використання знань з хімії при поясненні їх. Рідкі кристали. Узагальнення знань. Моделювання цілісності знань з теми на основі закономірності збереження та направленості процесів; врахування зв’язків з хімічними та біологічними знаннями (типи кристалів, дихання живих організмів; роль рідини в обміні речовин в рослинному і тваринному організмі).
Учень: називає: творців молекулярно-кінетичної теорії;типи кристалів;основні положення МКТ; наводить приклади: аморфних та кристалічних тіл; - рідких кристалів;ізопроцесів, їх застосування; проявів у живій природі; характеризує: зміст поняття «кількість речовини»;модель ідеального газу;кінетичну теорію ідеального газу;тиск газу;молекулярну будову рідин;значення вологості повітря в живій природі;значення явищ змочування та незмочування, капілярності в живій природі;роль води в природі, в географічній оболонці і живій природі;кристалічну будову речовини з використанням знань з хімії; формулює та пояснює, проявляючи природничо-наукову компетентність: основні положення молекулярно-кінетичної теорії;основне рівняння ідеального газу;газові закони;означення поверхневого натягу рідини;вологості повітря;записує відповідні формули; порівнює: ідеальний та реальний гази;насичену і ненасичену пару;явища змочування і незмочування;кристалічні і аморфні тіла;механічний та тепловий рух; пояснює, виявляючи природничо-наукову компетентність: різницю в молекулярній будові газів, рідин, твердих тіл;явище змочування і незмочування, капілярності, форму кристалів;фізичні властивості кристалів у залежності від типу кристалічної решітки;відмінність статистичних і динамічних закономірностей; спостерігає та описує: властивості насиченої пари;вимірювання вологості повітря;поверхневий натяг рідини;явища капілярності; висловлює судження: про застосування знань з молекулярної фізики для пояснення явищ в неживій і живій природі;про необхідність об’єднання знань з теми в цілісність (СЛС) на основі ЗЗП.
Демонстрації: Властивості насиченої пари.Будова і принцип дії психрометра.Капілярне піднімання рідини.Поверхневий натяг рідини.
Лабораторні роботи: Методи вимірювання вологості повітря.
Систематизуємо знання: Семінар №3. Використання знань з молекулярної фізики для пояснення фізичних, хімічних, біологічних явищ, явищ в географічній оболонці.
Орієнтовна тематика проектів: Можливості використання агрегатних перетворень речовин у побуті.Явища змочування і незмочування в живій природі; ефективність миючих засобів.
Last updated