Фонетика. Графіка
Last updated
Was this helpful?
Last updated
Was this helpful?
№ п\п
Кількість годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
8
13
Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м'які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення). Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. Орфоепічна помилка (практично). Правопис. Орфограма (практично). Основні правила переносу. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та (о) перед складом із наголошеним (у) у коренях слів. Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення. Внутрішньопредметні зв’язки: Культура мовлення. Правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних. Засвоєння складних випадків слововживання. Використання інтонації як риторико-мелодійного боку мовлення (логічний наголос, пауза, темп, мелодика, тембр голосу). Міжпредметні зв’язки. Особливості звукової організації художнього тексту (література).
Учень (учениця): усвідомлює, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія, орфографія; розрізняє в словах тверді й м'які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні звуки; розрізняє співвідношення звуків і букв; пояснює звукове значення букв я, ю, є,ї та щ; вимовляє звуки в словах відповідно до орфоепічних норм; користується орфоепічним і орфографічним словниками; словником наголосів; правильно пише й обґрунтовує слова з вивченими орфограмами; знаходить і виправляє орфоепічні й орфографічні помилки на вивчені правила; використовує логічний наголос для виділення слів із смисловим навантаженням; застосовує орфоепічний словник і словник наголосів для самоконтролю власної вимови; складає повідомлення, твори на певну соціокультурну тему, використовуючи засвоєні слова, афоризми, дотримуючись інтонації, як риторико-мелодійного боку мовлення, засобів милозвучності, елементів звукової організації тексту, мовних норм.