Орфоепія. Орфографія

№ п\п	Кількість годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
9	14	Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о] —[а], [е] —[і], [е] —[и]; [о],[е] з [і]; [е]—[о] після [ж],[ч], [ш]; [и], [і] після [ж], [ч],[ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′]. Основні випадки чергування у — в, і — й , з— із— зі. (правила милозвучності). ОРФОЕПІЯ Фонетична транскрипція (повторення). Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-. Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю , я. Правила вживання м’якого знака (повторення й поглиблення). Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і; правопис м’якого знака й апострофа; подвоєння букв у загальних і власних назвах. Внутрішньопредметні зв’язки: Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання.	Учень (учениця): розпізнає у словах і словоспо-лученнях явища уподібнення, спрощення, чергування; вимовляє приголосні звуки відповідно до орфоепічних норм; правильно пише слова з вивченими орфограмами й обґрунтовує їх; користується орфографічним словником; знаходить і виправляє орфоепічні й орфографічні помилки на вивчені правила; складає речення й мікротексти із засвоєними новими словами, афоризмами; виступає з усним чи письмовим повідомленням на певну соціокультурну тему, використовуючи виражальні засоби мови для висловлення емоційно-ціннісного ставлення до світу.

comments powered by HyperComments