Звідки і як історики довідуються про минуле
Кількість годин | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
10 | Істоpiя як наука. Українські вчені-історики. Історія і час. Історична карта. Писемні джерела. Архіви. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. Речові історичні джерела. Музеї. Географічні назви в історичній науці. Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево. Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле. | Учень/учениця: креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати; співвідносить рік зі століттям; розрізняє умовні позначки на історичній карті; знаходить на карті територію України, її столицю; розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два - три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево; коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього; пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають; добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій; наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи; висловлює судження щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле |
1 | Узагальнення |
Last updated