Звідки і як історики довідуються про минуле
Кількість годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
10
Істоpiя як наука. Українські вчені-історики. Історія і час. Історична карта. Писемні джерела. Архіви. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. Речові історичні джерела. Музеї. Географічні назви в історичній науці. Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево. Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле.
Учень/учениця:
креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати;
співвідносить рік зі століттям;
розрізняє умовні позначки на історичній карті;
знаходить на карті територію України, її столицю;
розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два - три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево;
коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього;
пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають;
добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій;
наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;
висловлює судження щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле
1
Узагальнення
Last updated
Was this helpful?