Природничі науки (Ільченко В.Р., Булава Л.М. та ін

Організмовий рівень організації живої природи

Виділене в програмі курсивом для самостійного вивчення

PreviousБіолого-екологічний модуль NextНадорганізмові рівні організації живої природи: популяція, екосистема, біосфера

Last updated 5 years ago

Місце знань біолого-екологічного модуля в ПНКС та образі природи випускників. Роль ЗЗП в поясненні біолого-екологічних знань. Поняття розмноження та його пояснення на основі ЗЗП. Нестатеве розмноження організмів. Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин. Генетика. Методи генетичних досліджень, їх пояснення на основі ЗЗП. Перший і другий закони спадковості Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Закон незалежного успадкування і закон чистоти гамет, їх цитологічні основи і статистичний характер. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Мінливість та її види (комбінативна, мутаційна). Мутації та мутагени. Модифікаційна мінливість. Поняття про ген. Основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів. Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Химерні та трансгенні організми, розгляд з точки зору прояву ЗЗП Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної біотехнології. Запліднення. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток. Пояснення їх на основі ЗЗП. Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Вади розвитку людини та їх корекція. Життєвий цикл у рослин і тварин та прояв у ньому ЗЗП. Ембріотехнології. Клонування. Узагальнення знань з теми на основі ЗЗП. Моделювання цілісності знань (СЛС).

Учень: називає: способи розмноження організмів;основні поняття генетики;значення спадкової та неспадкової мінливостей;мутагенні фактори;завдання сучасної біотехнології;методи селекції;періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів; наводить приклади: спадкової та неспадкової мінливостей;мутацій;речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії; формулює означення понять; вказує між ними зв'язок на основі уявлення про спрямованість процесів до рівноважного стану: «генотип», «фенотип», «домінантні і рецесивні стани ознак», «алельні гени», «гетерозигота», «гомозигота»; характеризує із застосуванням знань про ЗЗП: нестатеве і статеве розмноження організмів;будову статевих клітин;методи вивчення спадковості людини;закони Г.Менделя;основні положення хромосомної теорії спадковості;особливості успадкування при зчепленні генів;комбінативну мінливість;мутаційну мінливість, види мутацій;модифікаційну мінливість;функції генів;напрямки сучасної біотехнології;запліднення у тварин і рослин;етапи онтогенезу у рослин і тварин;ембріогенез хордових тварин;постембріональний розвиток тварин; пояснює, використовуючи природничо-наукову компетентність: біологічне значення нестатевого розмноження;значення статевих клітин в забезпеченні безперервності існування виду;роль спадкової та неспадкової мінливості;значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу;роль медико-генетичного консультування;можливості профілактики спадкових хвороб людини;можливості використання трансгенних організмів;значення штучного запліднення;біологічні основи контрацепції;вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму; обґрунтовує, застосовуючи фундаментальні природничі ідеї: значення спадковості в еволюції;роль мутацій в еволюції; порівнює: статеве і нестатеве розмноження;модифікаційну та мутаційну мінливість;гомозиготи і гетерозиготи; застосовує знання з проявом природничо-наукової компетентності: законів генетики для складання схем схрещування;розв’язання типових задач з генетики;для оцінки спадкових ознак у родині;про мутагени для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;для оцінки можливих наслідків застосування сучасних біотехнологій, використання продуктів, що виробляються генетично модифікованими організмами;про вплив умов життя матері і батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини;для оцінки можливих наслідків клонування організмів; робить висновок: про значення розмноження для існування виду;про роль спадковості і факторів зовнішнього середовища в онтогенезі;про необхідність об’єднання знань з теми в цілісність (СЛС) на основі ЗЗП, як складової ПНКС.