Логічний спосіб

Із мовним дуже тісно пов’язаний логічний спосіб тлумачення.

Даний спосіб тлумачення передбачає “переклад” правових норм із юридичної на звичайну мову. Потреба в такому “перекладі” зумовлена обмеженими можливостями законодавця щодо повного формулювання тих чи інших положень законодавства.

Наприклад, відповідно до ст. 129 КК України: “Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози – карається…”. У цьому випадку, звичайно, слід розуміти, що караються не самі по собі дії особи, а особа, які ці дії вчиняє.

Варто розглянути такі два прийоми логічного способу тлумачення:

1) Висновок за аналогією.

Приміром, особа, яка бажає звільнитися з місця роботи, повинна попередити про це роботодавця за 2 тижні (14 днів). У той же час, Кодекс законів про працю встановлює винятки - низка випадків, коли це правило не діятиме. Серед них – вагітність, зміна місця проживання і т.д. При цьому, в самому Кодексі вказується, що і в інших випадках, особа може не попереджати про таке звільнення за 2 тижні (14 днів), тобто вимагати звільнити її раніше. Отже, в аналогічних ситуаціях (подібних за своїми наслідками - тобто неможливість допрацювати 2 тижні) також діятиме ця норма, хоча вона безпосередньо в Кодексі і не встановлена.

2) Доведення до абсурду.

Цей прийом доцільно одразу демонструвати на прикладі: у статті 307 ЦК України, передбачено, що для зйомки особи на фото- відео- кіно- плівку необхідно отримати її згоду. Однак ця згода припускається, якщо особа перебуває на вулиці. Тепер спробуємо довести цю ситуацію до абсурду. Саме по собі слово «вулиця» може тлумачитися таким чином, що зйомка особи на фото-, відео-, кіно- плівку на проспекті, чи на площі (тобто, буквально, не на вулиці) забороняється без згоди особи. Насправді це не так. У контексті наведеної статті, слово “вулиця” означає безпосередньо відкритий простір.