Як «працюють» Цілі?
Цілі Сталого Розвитку – це стратегічний план на 15 років, розроблений та погоджений 193 країнами світу. Іншими словами, це універсальні межі цінностей, принципів, ключових чинників та орієнтирів розвитку до 2030 року.
Глобальні Цілі — універсальні для всього світу. Але, разом з тим, країни дуже різні — за природними умовами, кількістю населення, рівнем економічного розвитку, екологічною ситуацією та культурою. Відповідно, у них по-різному проявляються глобальні проблеми, на вирішення яких спрямовані Цілі чи окремі завдання до них. Наприклад, у країнах, які мають доступ до моря, важливого значення набуває Ціль 14. Збереження морських екосистем. У країнах Африки багато дітей не мають доступу до освіти і є неписьменними. Тому відповідні завдання до Цілі 4. Якісна освіта – надважливі. Натомість, в Україні такої проблеми майже немає.
З огляду на такі відмінності, спрощено Глобальні цілі «працюють так»: 1. Спочатку на рівні ООН затвердили 17 Цілей Сталого розвитку – для всіх 193 держав. Потім у кожній з країн відбувається пристосування (адаптація) Цілей «під себе». Тобто, з урахуванням специфіки розвитку конкретної держави. Таке пристосування відбувається під час стратегічного планування, яке проводять державні органи. До такого планування залучають громадські організації, об’єднання та компанії. На цьому етапі люди відповідають на запитання, чи є певне явище проблемою в Україні, яка з цілей найважливіша для нашої держави та окремих регіонів. У результаті таких консультацій та пристосувань, завдання до Цілей можуть змінюватися, уточнюватися або взагалі не враховуватися. Наприклад, вже згадане завдання «Щоб до 2030 року всі молоді люди та значна кількість [дорослих] вміли писати, читати та рахувати» не враховується для України. Адже в нас ситуація з неписьменністю – ні серед дітей, ні серед дорослих – не є проблемною. Етап пристосування Цілей до національних особливостей України вже завершено.
Далі відбувається процес досягнення Цілей. Державні органи, громадські організації, компанії та всі охочі роблять конкретні дії, щоб виконати завдання та наблизитися до визначених показників. Наприклад, змінюють підхід до будівництва заводів, починають сортувати сміття, запроваджують освітні програми. Важливо наголосити, що ще до 2000 р., до Цілей Розвитку Тисячоліття та до Цілей Сталого Розвитку, країни робили певні дії, щоб подолати нерівність, бідність, зберегти планету. Водночас, саме формат Глобальних цілей ООН дозволив об’єднати зусилля всіх держав, систематизувати дії, рухатися в одному напрямку. Тепер ми можемо діяти спільно та узгоджено як на рівні країни, так і на глобальному рівні ООН.
Паралельно проводиться моніторинг процесу досягнення Цілей. Це спостереження, дослідження та оцінка завдань до Цілей: чи виконуються вони та до якої міри. Саме для цього існують показники до завдань, про які ми говорили раніше. По суті, вони допомагають з’ясувати, чи добре ми працюємо, чи потрібно докладати більше зусиль. Тут важливо наголосити, що громадські організації та окремі люди можуть долучатися до моніторингу. Тобто, вони здані перевіряти, чи виконує держава свої обов’язки щодо тієї чи іншої Цілі.
Долучитися до роботи над Цілями можна на кожному етапі. Різні люди вже встигли взяти участь у консультаціях у межах стратегічного планування.
Зараз в Україні триває процес досягнення Цілей (виконання завдань) та його моніторинг.
Last updated