Билини і балади
№ | К-ть годин | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами) |
2 | 10 | Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський). «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Утілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору. Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади. Фольклорні балади. «Король Лір і його дочки». «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя). «Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ. «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном». Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда. Літературні балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі. Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору. Теорія літератури (ТЛ). Билина, балада (фольклорна і літературна), гіпербола, символ. Література і культура (ЛК). Історія і культура Київської Русі. Зображення героїв билин і балад у мистецтві (живописі, музиці, мультиплікації та ін.). Україна і світ (УС). А. Міцкевич і Україна. Музеї А. Міцкевича і пам’ятники письменникові в Польщі (Познань), Україні (Львів), Білорусі (Новогрудок). Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння особливостей фольклорних і літературних балад, оригіналів і перекладів (як цілісно, так і в окремих фрагментах). | Учень (учениця): виразно читає билини й балади, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дає визначення жанрів «билина», «балада», виявляє їхні характерні ознаки в текстах прочитаних творів; називає цикли билин (Київський і Новгородський), ключові твори і героїв циклів; визначає характерні риси фольклорних балад («Король Лір і його дочки» та балади про Робіна Гуда); характеризує образи билин і фольклорних балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказує сюжети билин і балад (в окремих частинах і цілісно); визначає ключові (зокрема кульмінаційні) моменти в билинах і баладах, установлює, як у ключових моментах виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору; характеризує образи персонажів прочитаних творів; виявляє засоби поетичної мови в билинах і баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.), зокрема фольклорного походження; визначає у прочитаних творах символи (наприклад, рукавичка, озеро, білі лілії, вересовий напій та ін.), розкриває їхній прихований зміст; зіставляє оригінали літературних балад із художніми перекладами (за умови володіння іноземною мовою); розкриває особливості відтворення сюжетів та образів билин і балад у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором); називає перекладачів билин, балад, виявляє майстерність їхніх перекладів. |
Last updated