Основні класи неорганічних сполук

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей. Діяльнісний компонент розрізняє несолетворні й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами), амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами); порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи; класифікує неорганічні сполуки за класами; характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами розв’язує експериментальні задачі. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини.	Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура. Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку): взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні). Загальні способи добування оксидів, кислот, основ і середніх солей. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля. Здоров’я і безпека Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами. Екологічна безпека і сталий розвиток Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Безпечне поводження з речовинами. Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Добування речовин.
Розрахункові задачі	5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
Демонстрації	8. Зразки оксидів. 9. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою. 10. Зразки кислот. 11. Хімічні властивості кислот. 12. Зразки основ. 13. Хімічні властивості лугів. 14. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ. 15. Доведення амфотерності цинк гідроксиду. 16. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. 17. Зразки солей. 18. Хімічні властивості солей. 19. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в утворений розчин. 20. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(V) оксиду в теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.
Лабораторні досліди	2. Дія лугів у водних розчинах на індикатори. 3. Взаємодія лугів з кислотами в розчині. 4. Дія кислот у водних розчинах на індикатори. 5. Взаємодія хлоридної кислоти з металами. 6. Взаємодія металів із солями у водному розчині. 7. Взаємодія солей з лугами у водному розчині. 8. Реакція обміну між солями в розчині. 9. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну. 10. Дослідження побутових хімікатів, харчових продуктів тощо на вміст речовин основних класів.
Практичні роботи	2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. 3. Розв’язування експериментальних задач.
Домашній експеримент	1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.
Навчальні проекти	6. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті. 7. Хімічний склад і використання мінералів. 8. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

comments powered by HyperComments