Частинки

Зміст навчального матеріалу	Очікувані результати навчальної діяльності
Частинки Чотири типи взаємодій у природі. Інфляційна модель розміру Всесвіту – від квантової струни (10−35 м) через людину (1,8 м) до видимого Всесвіту (3,56×1080 м³). Рівні організації живої та неживої природи. Хімічні елементи як види атомів. Радіоактивні ізотопи. Звідки ми знаємо про частинки: сучасні методи вивчення частинок. Великий адронний колайдер(ВАК). Атомна бомба. “Ядерна зима”. Природна радіоактивність. Вплив радіоактивних ізотопів на живі організми. Наслідки впливу фізичних, хімічних та біологічних мутагенів. Внесок українських вчених у ядерну фізику та радіобіологію. Екологічні проблеми України та світу після Чорнобильської аварії. Аварія на Першій Фукусімській АЕС. Види робіт: Кейси (case-study): “Чорнобиль: науковий погляд”, “Новий саркофаг на ЧАЕС: передумови та переваги”, “Дослідження змін екологічного стану довкілля України та світу після Чорнобильської аварії”.Індивідуальні та групові навчальні проекти: “Зірки як фабрики елементів”, “Атомна бомба та термоядерний реактор”, “Ядерна зима”, “Українські вчені в авангарді науки: ядерна фізика та радіобіологія”. Навчальні проекти можуть включати різноманітні продукти: електронні презентації, власноруч створені відео, постери, рецензії, написані науково-популярні статті та інше.	Знаннєвий компонент: називає 4 типи взаємодій у природі, прийнятих світовим науковим співтовариством, рівні організації живої природи; наводить приклади радіоактивних ізотопів, сучасних методів вивчення частинок; характеризує сучасну модель розміру Всесвіту, рівні організації живої та неживої природи; пояснює вплив фізичних, хімічних та біологічних мутагенів. Діяльнісний компонент: створює загальні опорні конспекти, рецензії на наукові відео; описує взаємозв’язки у живій та неживій природі, принцип функціонування та значення для світової науки Великого адронного колайдера, принцип дії атомної бомби, явище “ядерної зими”; досліджує сучасні методи вивчення частинок в Україні та світі, причини виникнення мутацій у природі та сучасні технології редагування генів (CRISPR), зміни екологічного стану України від Чорнобильської аварії до сьогодення, зірки як фабрики елементів; аналізує та порівнює відсотковий вміст хімічних елементів у літосфері, гідросфері, атмосфері та гідросфері; застосовує набуті теоретичні знання про радіоактивність та вплив мутагенних факторів під час вирішення кейс-завдань (case-study) на прикладі Чорнобильської аварії, виконання індивідуальних та групових проектів; опрацьовує наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів (Моя наука, PubMed, PubChem і т.д.); створює власні статті на основі аналізу наукової інформації з наукових порталів українського та світового наукового співтовариства. Ціннісний компонент: обґрунтовує значення дослідження частинок науковцями; оцінює масштаб екологічної катастрофи після аварії на ЧАЕС, наслідки впливу атомної бомби на основі прикладів її застосування в історії людства; робить висновки щодо перспектив покращення екологічної ситуації в Україні та розвитку технологій корекції змін у геномі.
Наскрізні змістові лінії: Громадянська відповідальність розуміння індивідуальної та колективної відповідальності при роботі з радіоактивними матеріалами та обладнанням, що може привести до техногенного забруднення; Здоров’я і безпека необхідність профілактичного обстеження щитоподібної залози та організму в цілому, використання дозиметрів для контролю потужності радіоактивного випромінювання у навколишньому середовищі, промислових виробах та продуктах харчування, профілактичні міри для зменшення впливу радіаційного забруднення на організм. Екологічна безпека і сталий розвиток Небезпека використання ядерної та термоядерної зброї у військових конфліктах, загроза “брудної” бомби для мегаполісів від терористичних угруповань; відношення до радіоактивного забруднення грунтів та водойм України. Підприємливість і фінансова грамотність розуміння технологічних розробок як побічного продукту наукових досліджень, держава як замовник наукових досліджень, передача комерційно спроможних результатів державних науково-дослідних центрів у подальшу розробку приватним компаніям.

comments powered by HyperComments