Нормативно-правова база, що регулює проведення публічних консультацій в Україні
Регламент Кабінету Міністрів України
Регламент Кабінету Міністрів України визначає організацію роботи Кабінету Міністрів, зокрема порядок розроблення та затвердження ним рішень. Чинна редакція регламенту (постанова від 8 липня 2007 року № 950) передбачає залучення громадян до процесу ухвалення рішень. |
Зокрема, проведення громадського обговорення передбачено для проєктів актів Кабінету Міністрів та законопроєктів, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян, передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Розробники проєктів таких рішень повинні організовувати проведення громадського обговорення щодо них відповідно до законодавства.
Зокрема, загальні вимоги проведення публічних консультацій органами виконавчої влади визначені Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 року № 996.
Відповідно до регламенту інформація щодо проведення громадського обговорення має відображатися у пояснювальній записці, що подається разом із проєктом акта на розгляд Кабінету Міністрів.
Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (постанова № 996)
Зазначений порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 року № 996, передбачає проведення публічних консультацій з питань, пов’язаних із суспільно-економічним розвитком, захистом прав та свобод громадян, їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Відповідно до постанови «проведення консультацій з громадськістю має сприяти налагодженню системного діалогу органів виконавчої влади з громадськістю, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробці проєктів таких рішень».
Організовувати та проводити публічні консультації повинен орган влади, відповідальний за підготовку нормативного акта або концепції політики. Згідно з Порядком, орган виконавчої влади затверджує орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю на рік з урахуванням цілей, визначених програмою діяльності Кабінету Міністрів України та іншими відповідними документами, а також попередніх публічних консультацій. Публічні консультації можуть ініціювати як органи виконавчої влади, так і громадські об’єднання.
Формати публічних консультацій, згідно з Порядком, охоплюють, зокрема, конференції, форуми, громадські слухання, зустрічі з громадськістю та інтернет-конференції.
Пропозиції та зауваження, отримані під час публічних консультацій, аналізуються із залученням, у разі потреби, відповідних експертів. Результати публічних консультацій враховуються під час ухвалення рішень відповідним органом влади. Після цього орган звітує про результати проведення консультацій на своєму офіційному вебсайті. Такий звіт має бути наданий не пізніше ніж через два тижні після ухвалення відповідного рішення (або рішень).
Загальні принципи проведення консультацій із громадськістю та різноманітні форми залучення громадян до ухвалення рішень вміщені в закони, що визначають функціонування органів державної влади в Україні.
Закон України «Про Кабінет Міністрів України» (2014)
Цей закон визначає порядок організації роботи та повноваження Кабінету Міністрів. Одним із ключових принципів роботи уряду є «регулярне інформування громадськості про свою діяльність, залучення громадян до процесу ухвалення рішень». Крім цього передбачено, що Кабінет Міністрів розглядає пропозиції громадських обʼєднань з питань, що належать до його компетенції.
Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» (2010)
Цей документ також містить кілька положень, за якими Верховна Рада має консультуватись із громадськістю: вивчення суспільної думки для попереднього розгляду законопроєктів у комітетах ВРУ; опублікування законопроєкту на етапі першого читання в засобах масової інформації для всенародного обговорення; опублікування будь-яких законопроєктів про зміни до Конституції для отримання зауважень громадськості. Однак ці консультації не є обов'язковими, а рішення про їхнє проведення залишається на розсуд законодавчого органу.
Указ Президента України «Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України» (2006)
Цей документ визначає порядок підготовки актів Президента. Зокрема, зазначається, що Президент України може винести на обговорення громадськості проєкти своїх актів, які стосуються питань загальнодержавного значення або пов'язані з реалізацією прав і свобод людини, а також проєкти законів, які Президент збирається внести на розгляд Верховної Ради. Однак, документ не містить посилання на конкретну процедуру проведення таких консультацій.
Деякі положення про консультування з визначеною групою заінтересованих сторін теж передбачені тематичними законами, зокрема «Про соціальний діалог в Україні» (2010), «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (2003). Цікавим є те, що останній передбачає проведення публічних консультацій як обовʼязковий крок у процесі розроблення регуляторної політики. Крім того, спеціальними нормативно-правовими актами передбачені засади проведення публічних консультацій у сфері містобудівної документації, екологічної експертизи, ядерної енергетики тощо.
Ці рамкові документи визначають стратегічні цілі та принципи, за якими мають функціонувати всі урядові політики.
Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки, затверджена Указом Президента від 26 лютого 2016 року № 68 / 2016 та спрямована на посилення взаємодії між громадськістю та органами влади, серед основних принципів проголошує «залучення громадськості до процесів формування державної політики». Одним із трьох стратегічних напрямів є «забезпечення ефективних процедур залучення громадськості до процесів формування та реалізації політики».
Національна стратегія у сфері прав людини на 2015 – 2020 роки, затверджена Указом Президента від 25 серпня 2015 року № 501 / 2015. Однією з цілей стратегії є забезпечення права участі шляхом вдосконалення процедур залучення громадянського суспільства до процесу ухвалення рішень. Документ передбачає розроблення ефективного механізму співпраці органів державної влади з громадськістю.
Щорічно Кабінет Міністрів затверджує (за результатами публічних обговорень) плани дій з реалізації стратегій та зобов'язується звітувати про їхнє виконання. Важливо, що уряд України визначає залучення громадян, зокрема проведення публічних консультацій, пріоритетом на загальнонаціональному рівні та пов'язує ці процеси з функціонуванням громадянського суспільства та забезпеченням прав людини.
Last updated
