Етап 1. Визначте цілі
PreviousПублічні консультації: ключові концепції та керівні принципиNextЕтап 2. Розробіть консультацію
Last updated
Last updated
На цьому етапі ви сформулюєте чіткі цілі з урахуванням предмета й контексту проведення консультацій, стейкхолдерів та показників успішності. Щоб з’ясовувати всі деталі було простіше, ви розробите план дій із зазначенням ключових етапів, у якому визначите ролі та обов'язки кожного члена команди у конкретних часових та бюджетних межах.
Найпершим кроком в організації вдалих публічних консультацій є розуміння їхнього предмета та контексту.
Для того, щоб дізнатися більше про тему консультацій, почніть із ознайомлення з текстом концепції політики. Проаналізуйте поточний стан речей і потенційний вплив нової політики.
Якщо у вас немає потрібних знань, зверніться за допомогою до колег або експертів, які розкажуть про цю тему на різних етапах циклу публічних консультацій.
Також зрозумійте мету проведення консультацій. Наприклад, консультації можуть проводити, щоб отримати експертні думки про технічну зміну до політики, або вони можуть мати набагато ширшу мету — наприклад, залучення загалу для збору ідей удосконалення державної установи.
Консультації можуть відбуватися на початкових етапах процесу формування політики, як у цьому сценарії, або пізніше — щоб зрозуміти занепокоєння громадян щодо нової політики.
Усвідомлення, про що та чому ви проводите консультації, визначить їхні цілі, перелік залучених стейкхолдерів, поставлені запитання, місця та формати заходів, нормативно-правову базу тощо.
Врешті, ви маєте знати очікувані наслідки консультацій для державної політики, щоб повідомити про них громадськість. Приклади зобов'язань уряду: поширити результати консультацій, використати отриману інформацію для визначення політики або прийняти нормативно-правовий акт чи документ державної політики.
Щоб простіше було визначити мету публічних консультацій та їхні наслідки для формування політики, ви можете використовувати наведену нижче матрицю, розроблену Міжнародною асоціацією громадської участі. У таблиці визначені різні види консультацій — від інформування громадськості до надання громадянам повноважень ухвалювати рішення. У цьому посібнику ми зосереджуємо увагу на створенні умов для успішного інформування, консультування та залучення громадськості.
Джерело: адаптовано з матриці, розробленої Міжнародною асоціацією громадської участі (IAP2), а також зі «Стратегії та інструментарію участі громадськості» Okotoks.
