Іменник

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Іменник Розширення уявлень про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням: радість, сум, сміливість тощо).

Учень/учениця: відносить до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?;

Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Вживання іменників у прямому і переносному значеннях. Спостереження за точним і влучним вживанням з ряду синонімів тих слів, які найбільше відповідають змістові.

добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антонім; розкриває значення (2-3) багатозначного іменника, вводить його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ);

Рід іменників. Віднесення іменника до одного з родів. Змінювання іменників за числами і відмінками. Формування умінь ставити іменники в початкову форму.

визначає рід і число іменників; змінює іменники за числами і відмінками; визначає початкову форму іменника (називний відмінок однини), відмінок іменника в реченні у формі колективної навчальної роботи під керівництвом учителя;

Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з´], [ц´], [с´] перед закінченням -і в іменниках різного роду. Спостереження за явищами чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний.

змінює в процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед –і на м’які [з´], [ц´], [с´]; голосний [і] на [о], [е]; відображає ці звукові явища на письмі (нога – нозі, яблуко – в яблуці, рух – у русі); (піч – пéчі, ніч – нóчі, ночéй, стіл – стола);

Закінчення іменників жіночого роду на –а в родовому відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж, ч, ш]. Закінчення іменників в орудному відмінку однини: закінчення -ею в іменниках жіночого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі; закінчення -єю в іменниках на -ія; закінчення -ем в іменниках чоловічого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі; закінчення -єм в іменниках з основою на [й].

вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и, -і (стіни, пісні, межі, кручі, груші); в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж, ч, ш] закінчення -ею (землею, межею, кручею, тишею); -ем (конем, ножем, мечем, споришем); закінчення -єю в іменниках жіночого роду на -ія (лінія – лінією); закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й] (гай – гаєм);

Практичне засвоєння правопису закінчень найуживаніших іменників чоловічого роду на -ар, -яр.

перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр (вівчарем, слюсарем, школярем, але маляром, столяром);

Спостереження над паралельними закінченнями іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини.

використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини (братові і брату, батькові і батьку, Василеві і Василю);

Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини.

вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням –ю з основою на приголосний (тінню, молоддю); не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі (радістю, щирістю) у процесі виконання навчальних вправ;

Спостереження за закінченнями іменників у множині (таблиця відмінювання). Вправи на вживання правильних відмінкових закінчень іменників у множині.

користується навчальною таблицею відмінювання іменників у множині у процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників;

Розвиток умінь правильно використовувати прийменники з іменниками в різних відмінках.

правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;

Засвоєння літературних форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по.

уживає літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини (по вікнах, по полях, на морях, по нóчах, на гóрах).