# Переклад витягу з рішення Конституційного Суду Республіки Литва

Завантажте [переклад витягу](https://github.com/EducationalEra/hrights/tree/074987dc9b7a25cbe07b11db60eef1e48a6109fb/1/the-Constitutional-court-of-the-republic-of-Lithuania.pdf) з рішення Конституційного Суду Республіки Литва

6.2.3.3. Усунення правових прогалин (не виключаючи при цьому упущення в законодавстві (*legislative omission*) є питанням компетенції відповідного (компетентного) суб’єкта законотворчого процесу. Проте правові прогалини, що існують в нормативно-правових актах нижчої юридичної сили, певною мірою можна заповнити також у процесі застосування закону (зокрема, використовуючи аналогію права, застосовуючи загальні принципи права, а також нормативно-правові акти вищої юридичної сили, насамперед Конституцію), а, отже, також у процесі тлумачення закону (зокрема, коли воно здійснюється судами загальної юрисдикції, а також спеціалізованими судами, створеними відповідно до пункту 2 статті 111 Конституції, які здійснюють правосуддя та ухвалюють рішення в межах своєї компетенції в окремих справах і які повинні тлумачити закон таким чином, щоб мати змогу його застосувати). Поряд із цим, слід зазначити, що суди можуть заповнювати правові прогалини, що існують у нормативно-правових актах нижчої юридичної сили, лише ad hoc. Тобто, у такий спосіб правові прогалини усуваються лише стосовно певних соціальних відносин, у зв’язку з якими вирішується спір у справі, яка розглядається судом. З іншого боку, усунення правових прогалин судом (ad hoc) створює передумови для формування аналогічної судової практики при вирішенні справ певної категорії – закону, закріпленого всудових прецедентах, який, зрозуміло, пізніше може будь-яким чином змінюватися чи коригуватися законодавчим органом (або іншим компетентним суб’єктом законотворчої діяльності), коли він регулюватиме певні соціальні відносини за допомогою закону (або іншого нормативно-правового акта), тим самим усуваючи правову прогалину вже не ad hoc, а шляхом правового регулювання в загальному порядку.

Таким чином, правові прогалини (а також упущення в законодавстві) можна повністю усунути лише тоді, коли законодавчі установи видають відповідні нормативно-правові акти. Суди не можуть цього зробити, вони можуть заповнювати правові прогалини, що існують у нормативно-правових актах нижчої юридичної сили, лише ad hoc, оскільки судами здійснюється правосуддя, але вони не є законодавчими установами (в позитивному і якнайширшому розумінні цього терміну); таке обмеження можливостей судів у цій сфері стає особливо очевидним при виникненні прогалин у матеріальному праві. Проте в усіх випадках не можна заперечувати ad hoc можливість заповнення судами правової прогалини, що існує в нормативно-правовому акті нижчої юридичної сили. Якби такі повноваження судів заперечувалися чи не визнавалися, якби можливості судів щодо застосування закону, насамперед, вищого закону – Конституції – залежали від того, чи не залишив певний суб’єкт законотворчого процесу прогалини у нормативно-правовому регулюванні (нормативно-правових актах), існування яких було встановлено судом, і якби суди мали змогу вирішувати справи лише після того, як ці правові прогалини будуть заповнені шляхом законотворчої діяльності, тоді слід було б визнати, що суди при вирішенні справ  застосовують не закон, не вищий закон насамперед – Конституцію – а лише окрему правову норму (у загальному значенні цього терміну), що вони здійснюють правосуддя не за законом, а лише формально застосовують певні статті (частини) нормативно-правових актів, чим може бути завдана шкода конституційним цінностям, зокрема, правам і свободам людини (і не надано жодної компенсації, жодного відшкодування) лише тому, що відповідний суб’єкт законотворчого процесу не в установленому законодавством порядку регулює певні відносини (або регулює їх в установленому законодавством порядку, але недостатньо ретельно), тобто, що певні цінності, хоч вони і закріплені в Конституції, належним чином не захищаються і не охороняються відповідно до Конституції. Це б не відповідало суспільній та конституційній меті діяльності судів. Крім того, це означало б, що закон розглядається лише в його текстовій формі та ототожнюється з останньою.

> *Повний текст рішення:* [*http://www.lrkt.lt/en/court-acts/search/170/ta928/content*](http://www.lrkt.lt/en/court-acts/search/170/ta928/content)

Заповніть анкету та слідкуйте за новинами журналу!

Завантаження...


---

# Agent Instructions: Querying This Documentation

If you need additional information that is not directly available in this page, you can query the documentation dynamically by asking a question.

Perform an HTTP GET request on the current page URL with the `ask` query parameter:

```
GET https://edera.gitbook.io/human-rights/vipusk-1/pereklady/vytyag.md?ask=<question>
```

The question should be specific, self-contained, and written in natural language.
The response will contain a direct answer to the question and relevant excerpts and sources from the documentation.

Use this mechanism when the answer is not explicitly present in the current page, you need clarification or additional context, or you want to retrieve related documentation sections.