Фольклор

Фольклор (folklore – народна мудрість, знання) – художнє відображення дійсності в синкретичних (словесно-музично-драматичних) формах колективної народної творчості, нерозривно пов’язаної з життям і побутом. У ній відбито світоглядні, етичні й естетичні погляди народу.

Термін увів до наукового обігу англійський учений В. Дж. Томс у 1846 році.

Синкретизм (гр. synkretismos – об’єднання) – поєднання різнорідних елементів (танцю, співу, музики, слова, жесту…) у єдиному вираженні.

Риси фольклору:

• усність;

• колективність;

• варіантність;

• традиційність (відносна сталість словесного тексту; результат колективного збереження фольклору);

• висока художність, що відповідала духовним запитам творців.