# Іван Семенович Нечуй-Левицький

**Справжнє ім’я:** Іван Семенович Левицький (за версією Валер’яна Підмогильного, через непрості стосунки з батьком – сільським священиком, автор обрав собі псевдонім «Нечуй», щоб отець Семен не чув про сина-письменника).\
 **«…великий артист зору», «колосальне, всеобіймаюче око… України»**(І. Франко): (різножанровий і тематично багатий творчий доробок, прагненням змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї різних соціальних верств тогочасної України: селян як часів кріпацтва, так і пореформеної доби; найманих робітників, поміщиків, фабрикантів, чиновників, представників духівництва, української інтелігенції тощо).\
 **Письменник-реаліст.**\
&#x20;<br>

**Реалізм** – це мистецький напрям ХІХ століття, який характеризується всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. **Риси:**

1. відтворення життя у формах самого життя;
2. типовий герой у типових обставинах;
3. соціально-історична детермінація;
4. прагнення об’єктивності й достовірності зображення;
5. домінування пізнавально-аналітичного начала.

**Представники:** І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, О. де Бальзак, Стендаль, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Л. Толстой, Ф. Достоєвський та інші.\ <br>

**Характерні особливості стилю І. Нечуя-Левицького**

* поєднання реалістичного зображення з поетизацією народного життя;
* нахил до живописної образності;
* майстерність українського пейзажу;
* «сміх крізь сльози».