Powered By GitBook
«Intermezzo»
Рід: епос (із елементами драми). Жанр: новела (із елементами автобіографізму). Присвята: Кононівським полям. Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. Тема: зображення взаємодії митця й природи, митця й суспільства, душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Ідея: утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою та собою, а митець відіграє в суспільстві непересічну роль.
Звернімо увагу на зміст і художні особливості новели «Intermezzo». Варто зважити на історію написання твору: після революції 1905-1907 років Коцюбинський, виснажений психічно й фізично картинами людських страждань, поліційним наглядом, громадською діяльністю, родинними проблемами мріє про відпочинок. У цей час його запрошує в гості до свого маєтку в селі КононІвка на Черкащині Євген Чикаленко, український меценат і громадський діяч. Очевидно, саме тут визрів творчий задум новели, яку якраз і присвячено КононІвським полям. Слово «інтермецо» в перекладі з італійської означає «перерва». Так називали невеликий музичний твір, який виконували в перервах між актами трагедії чи опери. Письменник у назву свого твору вкладає ширший зміст: у нього це не просто перепочинок, а духовне відродження людини на природі.
За жанром «Intermezzo» - новела. Це невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Проте твір – незвична новела. У ній наявні й елементи драми, на що вказує перелік дійових осіб на початку твору. Основними композиційними вузлами «Intermezzo» є: вихідний момент – утома ліричного героя та виїзд за місто; розвиток почуття – відпочинок на природі; кульмінація – зустріч із селянином; фінал – приплив нових сил, готовність протистояти злу.
Last modified 2yr ago
Copy link