# «Три літа» * рукописна збірка творів, написаних у 1843 – 1845 рр.; * на титульній сторінці – портрет біблійного пророка Єремії та епіграф із його плачу; * назву збірці дала однойменна поезія «Три літа» (1845); * твори написані під впливом вражень від перебування в Україні та нового широкого, багатоманітного й суперечливого досвіду (болісні спостереження над долею України; тяжкі розчарування й глибока зміна внутрішнього світу поета: «І тепер я розбитеє Серце ядом гою, І не плачу, й не співаю, А вию совою…» («Три літа»); * у збірці – переважно політична лірика; * Євген Сверстюк назвав 1845 р. «роком високого сонця України»→ протягом жовтня – грудня 1845 р. написано 5 поем: «Єретик», «Сліпий», «Великий льох», «Наймичка», «Кавказ». Крім того, у збірці: «І мертвим, і живим…», «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Минають дні…», «Заповіт» й ін. \ **Примітка.**\
**Сатира** – викриття негативних рис характеру, суспільних вад.\ **Різновиди сатири:**\ **Іронія** – прихована, м’яка, часто доброзичлива насмішка.\ **Сарказм** – особливо дошкульна, викривальна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гіркого презирства. \ **Гротеск** – сатиричний художній прийом, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, підкреслено протиставляються реальне та ірреальне, ті чи інші сторони змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді (напр., сцена «генерального мордобитія» із поеми «Сон»).\ **Карикатура** – сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу.\ **Інвектива** (від лат. «лайлива промова») – пряме, найгостріше засудження певної вади.