Григорій Савович Сковорода

• мандрівний філософ;

• народився на Полтавщині, помер на Харківщині;

• навчався в Києво-Могилянській академії;

• на могилі – напис (афоризм, крилатий вислів): «Світ ловив мене, та не спіймав»;

• представник українського бароко.

Бароко – напрям у мистецтві XVII—XVIII ст.

• У перекладі з італійської мови слово “бароко” означає «дивний, химерний».

• Бароко прийшло на зміну Ренесансу (Відродженню).

• Бароко характеризується:

  • поєднанням релігійних і світських мотивів, образів;

  • тяжінням до різних констрастів;

  • ускладненою метафоричністю;

  • прагненням вразити читатча (глядача);

  • пишним, барвистим стилем.

Світогляд Г. Сковороди

• Світ – «прекрасний храм премудрого Бога». Складається він із трьох світів: мікрокосму (людина), макрокосму (всесвіт), світу символів (Біблія).

• Філософія щастя через самопізнання.

• Ідея «сродної праці» (=праця за покликанням).

• Філософія серця (кордоцентризм).

Творчість Г. Сковороди І. Збірка байок «Байки харківські» «Бджола та Шершень»

• жанр: байка;

• ідея: «сродна праця»;

• мораль = сила; сила • фабула;

• «Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться».

• ідея «сродної праці» (праці за покликанням).

• Вислів Епікура «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

ІІ. Збірка поезій «Сад божественних пісень» «Всякому місту – звичай і права»

• жанр: сатиричний вірш;

• різновид лірики: громадянська (філософська);

• 10-та пісня збірки «Сад божественних пісень»;

• ідея: чисте сумління («совість, як чистий кришталь»);

• Образи: Петро; Федір-купець; образ смерті; ті, хто:

  1. «зводить дім свій на модний манір»,

  2. «гендлює» (торгує з метою наживи; баришує, спекулює),

  3. «безперервно стягає поля»,

  4. «іноземних заводить телят»,

  5. «на ловецтво готують собак»,

  6. «дім, як вулик, гуде від гуляк»,

  7. юрист, який «ладить на смак свій права»,

  8. учень, у якого «з диспутів… тріщить голова»,

  9. закоханий, якого «непокоїть Венрин Амур».

• Використав Котляревський у «Наталці Полтавці» (арія возного)

ІІІ. Поза збірками «De libertate»

• = «про свободу» (латина);

• жанр: ліричний вірш;

• різновид лірики: філософська (патріотична);

• ідея: уславлення свободи, символом якої є Б. Хмельницький (автор називає його батьком свободи: «Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!»).