Григорій Савович Сковорода
мандрівний філософ;
народився на Полтавщині, помер на Харківщині;
навчався в Києво-Могилянській академії;
на могилі – напис (афоризм, крилатий вислів): «Світ ловив мене, та не спіймав»;
представник українського бароко.
Бароко – напрям у мистецтві XVII—XVIII ст.
У перекладі з італійської мови слово “бароко” означає «дивний, химерний».
Бароко прийшло на зміну Ренесансу (Відродженню).
Бароко характеризується:
поєднанням релігійних і світських мотивів, образів;
тяжінням до різних констрастів;
ускладненою метафоричністю;
прагненням вразити читатча (глядача);
пишним, барвистим стилем.
Світогляд Г. Сковороди
Світ – «прекрасний храм премудрого Бога». Складається він із трьох світів: мікрокосму (людина), макрокосму (всесвіт), світу символів (Біблія).
Філософія щастя через самопізнання.
Ідея «сродної праці» (=праця за покликанням).
Філософія серця (кордоцентризм).
Творчість Г. Сковороди І. Збірка байок «Байки харківські» «Бджола та Шершень»
жанр: байка;
ідея: «сродна праця»;
мораль = сила; сила • фабула;
«Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться».
ідея «сродної праці» (праці за покликанням).
Вислів Епікура «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».
ІІ. Збірка поезій «Сад божественних пісень» «Всякому місту – звичай і права»
жанр: сатиричний вірш;
різновид лірики: громадянська (філософська);
10-та пісня збірки «Сад божественних пісень»;
ідея: чисте сумління («совість, як чистий кришталь»);
Образи: Петро; Федір-купець; образ смерті; ті, хто:
«зводить дім свій на модний манір»,
«гендлює» (торгує з метою наживи; баришує, спекулює),
«безперервно стягає поля»,
«іноземних заводить телят»,
«на ловецтво готують собак»,
«дім, як вулик, гуде від гуляк»,
юрист, який «ладить на смак свій права»,
учень, у якого «з диспутів… тріщить голова»,
закоханий, якого «непокоїть Венрин Амур».
Використав Котляревський у «Наталці Полтавці» (арія возного)
ІІІ. Поза збірками «De libertate»
= «про свободу» (латина);
жанр: ліричний вірш;
різновид лірики: філософська (патріотична);
ідея: уславлення свободи, символом якої є Б. Хмельницький (автор називає його батьком свободи: «Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!»).
Last updated