# Життєвий шлях (хронологічна таблиця)

 Історія мого життя становить частину історії моєї батьківщини\
 Т. Шевченко

| **Дата**                                    | **Зміст**                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   |
| ------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| 25 лютого (ст.ст.) / 9 березня (н.ст.) 1814 | <p> Народився в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер – Черкаська обл.), звідки походила його мати, Катерина Якимівна Бойко (1783 – 1823) \[за свідченням Павла Зайцева, прізвище матері Шевченка вказує на те, що в нього був домішок крові карпатських бойків].<br> Походження назви села пов’язують з тим, що:</p><ul><li>у ньому був дуже широкий ставок (став, як море);</li><li>чума виморила всіх людей із села;</li><li>тут жили завзяті бджолярі – бджіл викурювали (виморювали), у людей, які цим займалися «бджолина кров».</li></ul><p> Батько – Григорій Іванович Шевченко (1781–1825), родом із с. Кирилівки (Керелівки), чумакував, стельмахував; володів особливим даром Слова, магнетизмом Слова, мав до певної міри прогностичний дар: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе» (заповіт Григорія Івановича в передсмертну хвилину).<br> Родина мала назвисько Грушівські (біля хати росла стара розлога груша).<br> Тарас – не перша дитина:</p><ul><li>Катерина (1804);</li><li>Марія (1808; померла ще маленькою);</li><li>Микита (1811);</li><li>Ярина (1816);</li><li>Марія (1819; була сліпенькою);</li><li>Йосип (1821).</li></ul><p> Слово «Тарас» за «Лексиконом» Памви Беринди означає «взрушонный» – схвильований; з грецької – «бунтівливий, невпокорений».</p> |
| 1822–1827                                   | Початкова освіта в «учителя-дяка».                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          |
| 1829                                        | Виїзд до Вільно (Вільнюс – Литва) – до місця служби пана П. Енгельгардта.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   |
| 1831                                        | Виїзд до Петербурга.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        |
| 1835–1836                                   | <p> Познайомився з Іваном Сошенком (родом із Богуслава). Той познайомив хлопця з: 1. Євгеном Гребінкою;<br> 2. Василем Григоровичем (професор теорії естетики Академії мистецтв, її учений секретар; одружений з дочкою Івана Мартоса);<br> 3. (через 1) Олексієм Венеціановим (професор Академії, придворний маляр);<br> 4. Василем Жуковським (через 2 і 3) – поет, вихователь наслідника престолу царевича Олександра;<br> 5. Карлом Брюлловим (учився й працював в Італії; популярний митець: «Останній день Помпеї»);<br> 6. Михайлом Вієльгорським (композитор, віртуоз-віолончеліст, приятель Жуковського; організатор лотереї).</p>                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 |
| 1838                                        | Коштом створеного К. Брюлловим портрета В. Жуковського викуплений з кріпацтва.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              |
| 1838–1845                                   | Студент Петербурзької академії мистецтв.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    |
| 1840                                        | Вийшов друком «Кобзар».                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     |
| 1841                                        | Вийшли друком «Гайдамаки».                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  |
| травень 1843 – грудень 1844                 | <p><strong>Перша подорож в Україну</strong></p><ul><li>поміщицькі маєтки Григорія Тарнавського (Качанівка), Миколи Рєпніна (Яготин), - малював портрети на замовлення;</li><li>Керелівка; Чернігівщина, Полтавщина, Київщина, о. Хортиця, Чигирин, Переяслав, Київ;</li><li>познайомився і заприятелював з М. Максимовичем, П. Кулішем, В. Забілою;</li><li>задумав альбом (серію офортів) «Живописна Україна» (періодичне видання про історичні події, природу, народний побут; видано лише перший випуск цього малярського проекту).</li></ul>                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            |
| 1845                                        | <p> Закінчив Петербурзьку академію мистецтв й одержав диплом «вільного художника».<strong>Друга подорож в Україну</strong><br> (березень 1845 – квітень 1847)</p><ul><li>оселився в Києві, був прийнятий художником в «Тимчасову комісію для розгляду давніх актів» (подорожі Україною, малював пам’ятки архітектури, предмети старовини, природу; записував народні пісні, легенди, перекази);</li><li>осінь і зиму 1845 р. провів у Переяславі в друга – лікаря Андрія Козачковського; застудився, хвороба дала серйозні ускладнення – пише «Заповіт».</li></ul>                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          |
| 1847                                        | <p> Призначений на посаду вчителя малювання в Київському університеті.<br> Заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства.</p>                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       |
| 1847–1857                                   | Відбуває заслання в Орській фортеці та Новопетровському укріпленні як солдат.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               |
| 1858                                        | Повернення до Петербурга.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   |
| 1860                                        | <p> Нове видання «Кобзаря».<br> Збори Академії мистецтв надають Т. Шевченкові звання першого в Росії академіка гравюри.</p>                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 |
| 10 березня 1861                             | Відійшов у вічність. Похований на Смоленському цвинтарі в Петербурзі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       |
| 22 травня 1861                              | Згідно з заповітом, перепохований у Каневі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 |


---

# Agent Instructions: Querying This Documentation

If you need additional information that is not directly available in this page, you can query the documentation dynamically by asking a question.

Perform an HTTP GET request on the current page URL with the `ask` query parameter:

```
GET https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-4/zhitteviy_shlah.md?ask=<question>
```

The question should be specific, self-contained, and written in natural language.
The response will contain a direct answer to the question and relevant excerpts and sources from the documentation.

Use this mechanism when the answer is not explicitly present in the current page, you need clarification or additional context, or you want to retrieve related documentation sections.