Життєвий шлях (хронологічна таблиця)
Історія мого життя становить частину історії моєї батьківщини
Т. Шевченко
Дата | Зміст |
25 лютого (ст.ст.) / 9 березня (н.ст.) 1814 | Народився в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер – Черкаська обл.), звідки походила його мати, Катерина Якимівна Бойко (1783 – 1823) [за свідченням Павла Зайцева, прізвище матері Шевченка вказує на те, що в нього був домішок крові карпатських бойків].
Походження назви села пов’язують з тим, що:
Батько – Григорій Іванович Шевченко (1781–1825), родом із с. Кирилівки (Керелівки), чумакував, стельмахував; володів особливим даром Слова, магнетизмом Слова, мав до певної міри прогностичний дар: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе» (заповіт Григорія Івановича в передсмертну хвилину).
Родина мала назвисько Грушівські (біля хати росла стара розлога груша).
Тарас – не перша дитина:
Слово «Тарас» за «Лексиконом» Памви Беринди означає «взрушонный» – схвильований; з грецької – «бунтівливий, невпокорений». |
1822–1827 | Початкова освіта в «учителя-дяка». |
1829 | Виїзд до Вільно (Вільнюс – Литва) – до місця служби пана П. Енгельгардта. |
1831 | Виїзд до Петербурга. |
1835–1836 | Познайомився з Іваном Сошенком (родом із Богуслава). Той познайомив хлопця з: 1. Євгеном Гребінкою;
2. Василем Григоровичем (професор теорії естетики Академії мистецтв, її учений секретар; одружений з дочкою Івана Мартоса);
3. (через 1) Олексієм Венеціановим (професор Академії, придворний маляр);
4. Василем Жуковським (через 2 і 3) – поет, вихователь наслідника престолу царевича Олександра;
5. Карлом Брюлловим (учився й працював в Італії; популярний митець: «Останній день Помпеї»);
6. Михайлом Вієльгорським (композитор, віртуоз-віолончеліст, приятель Жуковського; організатор лотереї). |
1838 | Коштом створеного К. Брюлловим портрета В. Жуковського викуплений з кріпацтва. |
1838–1845 | Студент Петербурзької академії мистецтв. |
1840 | Вийшов друком «Кобзар». |
1841 | Вийшли друком «Гайдамаки». |
травень 1843 – грудень 1844 | Перша подорож в Україну
|
1845 | Закінчив Петербурзьку академію мистецтв й одержав диплом «вільного художника».Друга подорож в Україну
(березень 1845 – квітень 1847)
|
1847 | Призначений на посаду вчителя малювання в Київському університеті.
Заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства. |
1847–1857 | Відбуває заслання в Орській фортеці та Новопетровському укріпленні як солдат. |
1858 | Повернення до Петербурга. |
1860 | Нове видання «Кобзаря».
Збори Академії мистецтв надають Т. Шевченкові звання першого в Росії академіка гравюри. |
10 березня 1861 | Відійшов у вічність. Похований на Смоленському цвинтарі в Петербурзі. |
22 травня 1861 | Згідно з заповітом, перепохований у Каневі. |