«Заповіт»

Рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Різновид лірики: громадянська. Провідний мотив: заклик до повалення несправедливого ладу й розбудови нового вільного суспільства. Форма: монолог. Про твір:

У грудні 1845 року, лікуючись на Переяславщині в друга Андрія Козачковського від запалення легенів, поет напише вірш «Як умру, то поховайте…». В автографі заголовка не було, у першому посмертному виданні "Кобзаря" 1867 року вірш одержав назву "Заповіт", яка стала вже традиційною.

На початку твору автор закликає поховати його в рідному краї, «на могилі». У Т. Шевченка, як і в народній поезії, могила – це високий курган, насипаний над похованням воїна чи героя. Тобто поет просить поховати його в священному з позицій народної історії місці.

У другій частині твору автор спонукає українців скинути з себе кайдани неволі й боротися за краще майбутнє;

у заключних рядках звучить заклик збудувати нову, вільну сім’ю, яка б і самого поета спом’янула «незлим, тихим словом».