«О слово рідне, орле скутий!..» - Лайфхаки з української літератури

О слово рідне! Орле скутий! 
Чужинцям кинуте на сміх! 
Співочий грім батьків моїх, 
Дітьми безпам'ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев! 
Музика зір блакитнооких, 
Шовковий спів степів широких, 
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм! 
Ні, сонцем стань! вгорі спинися, 
Осяй мій край і розлетися 
Дощами судними над ним.
1907
Аналіз вірша
Збірка: «Будь мечем моїм…».
Рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш (медитація).
Різновид лірики: громадянська, філософська.
Мотив: осмислення ролі та місця рідного слова в житті нації.
Поезія вибудувана як монолог — звертання ліричного героя до слова. За жанром це ліричний вірш, поезія-медитація, у якій автор подає історико-філософське осмислення ролі рідного слова в історичній долі народу.
Автор розвиває традицію зображення слова як зброї: «О слово, будь мечем моїм!», що тісно переплітається з біблійними образами: образ меча в Олеся пергукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує «меч духовний»; слово «розлітається дощами судними» над рідним краєм. Ці дощі покликані очистити  рідний край від зла і стати запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово — символ безсмертя народу.
У річищі символізму поет вдається до зображення міфологічних образів космічного простору — сонця, синього неба, музики зір.
Наскрізна антитеза, протиставлення, «грому батьків» і безпам’ятства дітей, розгортає ліричний сюжет вірша. Патріотичні почуття у вірші посилені риторичними вигуками й звертаннями. Красу, мелодійність і багатство української мови Олександр Олесь розкриває через емоційно наснажені пейзажні порівняння, метафоричні епітети – співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра.

Розділ 8 - Previous

Чари ночі

Next - Розділ 8

Микола Кіндратович Вороний

Last modified 2yr ago

Copy link