> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-9/pamyati_trudzaty.md).

# «Пам'яті тридцяти»

На Аскольдовій могилі \
Поховали їх — \
Тридцять мучнів українців, \
Славних, молодих… \
На Аскольдовій могилі \
Український цвіт! — \
По кривавій по дорозі \
Нам іти у світ. \
На кого посміла знятись \
Зрадника рука? — \
Квітне сонце, грає вітер \
І Дніпро-ріка… \
На кого завзявся Каїн? \
Боже, покарай! — \
Понад все вони любили \
Свій коханий край. \
Вмерли в Новім Заповіті \
З славою святих. — \
На Аскольдовій могилі \
Поховали їх.

*21 (8) березня 1918 р.*

**Аналіз вірша**

**Рід:** лірика.

**Жанр:** вірш-реквієм.

**Різновид лірики**: громадянська.

**Мотив:** утвердження патріотизму й гуманізму через зображення подвигу героїв Крут, засудження жорстокості, терору, ненависті.

Події січня 1918 року лягли в основу поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Тоді Червона армія на чолі з генералом Михайлом Муравйовим наступала на Київ. Командування української армії вислало їй назустріч гайдамаків, а також кілька сотень київських гімназистів, ще зовсім дітей. Бої були нерівні. В оточення потрапив загин із приблизно трьохсот гімназистів, які мужньо оборонялися, але всі загинули біля залізничної станції Крути Чернігівської області. Тридцять героїв Крут було перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві.

За жанром «Пам’яті тридцяти» - вірш-реквієм. Реквієм узагалі – це траурна заупокійна меса, а також музичний жанр, написаний у формі й на тексти заупокійної меси. 

Провідним мотивом твору є утвердження патріотизму й гуманізму, засудження жорстокості, терору, ненависті.

Вірш проймає скорботно-патетична тональність: поет із глибоким сумом розповідає про загибель «мучнів-українців, / Славних, молодих». Тичина їх сприймає як «український цвіт», національну еліту. Поет усвідомлює й драматичний шлях України: «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ». Яскраві епітети – славних, молодих –, метонімія – зрадника рука, біблійні образи, зокрема Каїна – символу вбивці, кровопролиття й зради – вимальовують драматичну картину жорстокості.