Романтизм

РОМАНТИЗМ (від старофр. romance: романський, англ. romantic: мальовничий, настроєвий, мрійливий) – один із провідних напрямів у мистецтві та науці, що виник наприкінці XVIII ст. майже одночасно в Німеччині, Англії та Франції й поширився на решту країн Європи й Америки.

Риси

• заперечення раціоналізму доби Просвітництва;

• ідеалізм у філософії;

• історизм;

• апологія особистості, «принцип індивідуальності» (термін І. Франка) – провідний у художній творчості;

• мистецтво сприймається як найвища цінність і глибинний сенс життєдіяльності;

• відкидання нормативності, регламентації в мистецтві, понад усе цінується творча свобода, фантазія;

• неприйняття буденності й обстоювання «аристократизму духу»;

• увага до фольклору, фантастики, екзотики тощо.

Український романтичний герой

унікальний романтичний герой → від унікальної особистості до унікального народу;

конфлікт романтичного героя з суспільством (із неможливістю його вирішення): дисгармонія між внутрішнім і зовнішнім світом;

максималізм героя (для нього не існує «сірого» кольору);

часова тріада: неприйняття сучасності, прогнозування майбутнього на основі славетного минулого (оспівування козацтва);

превалюючий романтичний образ: козак, бандурист, сирота;

український романтичний герой постійно занурений в етносередовище.

В Україні романтизм на етапі свого становлення відіграв важливу роль у пробудженні національної свідомості, обґрунтуванні історичної самобутності народу, його «духу», культурних традицій, мови, літератури. Український романтизм розвивався передусім під впливом поглибленого вивчення історичного минулого (історіографічний преромантизм) і народної творчості (фольклорний преромантизм).