Романтизм

РОМАНТИЗМ (від старофр. romance: романський, англ. romantic: мальовничий, настроєвий, мрійливий) – один із провідних напрямів у мистецтві та науці, що виник наприкінці XVIII ст. майже одночасно в Німеччині, Англії та Франції й поширився на решту країн Європи й Америки.

Риси

  • заперечення раціоналізму доби Просвітництва;

  • ідеалізм у філософії;

  • історизм;

  • апологія особистості, «принцип індивідуальності» (термін І. Франка) – провідний у художній творчості;

  • мистецтво сприймається як найвища цінність і глибинний сенс життєдіяльності;

  • відкидання нормативності, регламентації в мистецтві, понад усе цінується творча свобода, фантазія;

  • неприйняття буденності й обстоювання «аристократизму духу»;

  • увага до фольклору, фантастики, екзотики тощо.

Український романтичний герой

унікальний романтичний герой → від унікальної особистості до унікального народу;

конфлікт романтичного героя з суспільством (із неможливістю його вирішення): дисгармонія між внутрішнім і зовнішнім світом;

максималізм героя (для нього не існує «сірого» кольору);

часова тріада: неприйняття сучасності, прогнозування майбутнього на основі славетного минулого (оспівування козацтва);

превалюючий романтичний образ: козак, бандурист, сирота;

український романтичний герой постійно занурений в етносередовище.

В Україні романтизм на етапі свого становлення відіграв важливу роль у пробудженні національної свідомості, обґрунтуванні історичної самобутності народу, його «духу», культурних традицій, мови, літератури. Український романтизм розвивався передусім під впливом поглибленого вивчення історичного минулого (історіографічний преромантизм) і народної творчості (фольклорний преромантизм).

Last updated