Романтизм
РОМАНТИЗМ (від старофр. romance: романський, англ. romantic: мальовничий, настроєвий, мрійливий) – один із провідних напрямів у мистецтві та науці, що виник наприкінці XVIII ст. майже одночасно в Німеччині, Англії та Франції й поширився на решту країн Європи й Америки.
Риси
  • заперечення раціоналізму доби Просвітництва;
  • ідеалізм у філософії;
  • історизм;
  • апологія особистості, «принцип індивідуальності» (термін І. Франка) – провідний у художній творчості;
  • мистецтво сприймається як найвища цінність і глибинний сенс життєдіяльності;
  • відкидання нормативності, регламентації в мистецтві, понад усе цінується творча свобода, фантазія;
  • неприйняття буденності й обстоювання «аристократизму духу»;
  • увага до фольклору, фантастики, екзотики тощо.
Український романтичний герой
унікальний романтичний герой → від унікальної особистості до унікального народу;
конфлікт романтичного героя з суспільством (із неможливістю його вирішення): дисгармонія між внутрішнім і зовнішнім світом;
максималізм героя (для нього не існує «сірого» кольору);
часова тріада: неприйняття сучасності, прогнозування майбутнього на основі славетного минулого (оспівування козацтва);
превалюючий романтичний образ: козак, бандурист, сирота;
український романтичний герой постійно занурений в етносередовище.
В Україні романтизм на етапі свого становлення відіграв важливу роль у пробудженні національної свідомості, обґрунтуванні історичної самобутності народу, його «духу», культурних традицій, мови, літератури. Український романтизм розвивався передусім під впливом поглибленого вивчення історичного минулого (історіографічний преромантизм) і народної творчості (фольклорний преромантизм).
Copy link