Дума – ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутового змісту. Цим творам притаманна особлива манера виконання – речитатив (протяжне напівпроказування-напівпроспівування під супровід кобзи, рідше – бандури чи ліри). Дума має своєрідну будову:
різна кількість складів у рядку;
відсутність поділу на строфи (астрофічна будова);
поетичний зачин (заплачка) – основна частина (власне дума) – величальна частина, або славословіє.
«Дума про Марусю Богуславку»
боротьба проти турецько-татарських завойовників;
700 козаків, 30 років у неволі;
Чорне море, Туреччина;
Великдень;
Героїня «потурчилась, побусурменилась для роскоші турецької, для лакомства нещасного!».
2.
Балада (фр. ballade – рухатися, лат. balar – танцюю) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом. Зародилася в XII–XIII ст. У Західній Європі так спочатку називали пісні про кохання, що супроводжували танець.
Ознаки:
сюжетність;
прийом метаморфози (перетворення однієї форми образу на іншу);
драматичність (дія розвивається швидко, напружено й фрагментарно; діалогічна форма).
Тематичні групи:
родинно-побутові балади («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»; «Коваленко»);
історичні балади («Бондарівна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»).
«Ой летіла стріла» Одна з найдавніших балад в українському фольклорі. Мотив безглуздя воєнного душогубства (вдовине поле, стріла з-за синього моря). Три зозулі – мати, кохана, сестра (зозуля – жіноча печаль, туга, самотність).
мати – «в головоньках сіла» – Дунай від сліз розлився – плаче, поки «жити буде»;
сестра – «в ніженьках сіла» – «слізок криниця» – плаче, «поки не забуде»;
Контраст гіперболи й літоти: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька – / Там земля сухенька».
Балада збудована на потрійній градації.
3.
Історична пісня – ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті. Створювалися по гарячих слідах подій.
«Чи не той то хміль…»
перша велика перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами (1648);
Золотий Брід, Золота Вода – поетичні назви урочища Жовті Води;
40 тисяч польського війська (гіперболізація);
паралелізм: як хміль обплітає тичини (довгі палиці, жердини для підтримування витких рослин) – так Хмельницький обступає поляків;
поляки «становили дубовії хати» – смерть (дубові хати – труни).
«Ой Морозе, Морозенку»
бій із татарами;
Савур-могила;
Татари з Морозенка «живцем серце виривали», «Поставили Морозенка На Савур-могилу».
Порівняльна характеристика ліричних і ліро-епічних жанрів фольклору
Ознаки
ліричні пісні
думи
історичні пісні
балади
Сюжетність
–
доволі розлогий сюжет
сюжетні, на першому місці – зображення конкретних подій чи героїв
стислий сюжет, швидкий темп розповіді, що зосереджена довкола центрального мотиву; акцент не на подіях, а на глибоких переживаннях