# Народний ліро-епос

1. &#x20;**Дума** – ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутового змісту. Цим творам притаманна особлива манера виконання – речитатив (протяжне напівпроказування-напівпроспівування під супровід кобзи, рідше – бандури чи ліри). Дума має своєрідну будову:

   * різна кількість складів у рядку;
   * відсутність поділу на строфи (астрофічна будова);
   * поетичний зачин (заплачка) – основна частина (власне дума) – величальна частина, або славословіє.

   &#x20;**«Дума про Марусю Богуславку»**

   * боротьба проти турецько-татарських завойовників;
   * 700 козаків, 30 років у неволі;
   * Чорне море, Туреччина;
   * Великдень;
   * Героїня «потурчилась, побусурменилась для роскоші турецької, для лакомства нещасного!».
2. &#x20;**Балада** (фр. ballade – рухатися, лат. balar – танцюю) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом. Зародилася в XII–XIII ст. У Західній Європі так спочатку називали пісні про кохання, що супроводжували танець.\
   \
   &#x20;Ознаки:

   * сюжетність;
   * прийом метаморфози (перетворення однієї форми образу на іншу);
   * драматичність (дія розвивається швидко, напружено й фрагментарно; діалогічна форма).

   \
   &#x20;Тематичні групи:

   * родинно-побутові балади («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»; «Коваленко»);
   * історичні балади («Бондарівна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»).

   &#x20;**«Ой летіла стріла»** Одна з найдавніших балад в українському фольклорі. Мотив безглуздя воєнного душогубства (вдовине поле, стріла з-за синього моря). Три зозулі – мати, кохана, сестра (зозуля – жіноча печаль, туга, самотність).

   * мати – «в головоньках сіла» – Дунай від сліз розлився – плаче, поки «жити буде»;
   * сестра – «в ніженьках сіла» – «слізок криниця» – плаче, «поки не забуде»;
   * кохана – «сіла край серденька» – «земля сухенька» – плаче, «поки бачить».

   &#x20;Контраст гіперболи й літоти: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька – / Там земля сухенька».\
   &#x20;Балада збудована на потрійній градації.
3. &#x20;**Історична пісня** – ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті. Створювалися по гарячих слідах подій.\
   \
   &#x20;**«Чи не той то хміль…»**

   * перша велика перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами (1648);
   * Золотий Брід, Золота Вода – поетичні назви урочища Жовті Води;
   * 40 тисяч польського війська (гіперболізація);
   * паралелізм: як хміль обплітає тичини (довгі палиці, жердини для підтримування витких рослин) – так Хмельницький обступає поляків;
   * поляки «становили дубовії хати» – смерть (дубові хати – труни).

   \
   &#x20;**«Ой Морозе, Морозенку»**

   * бій із татарами;
   * Савур-могила;
   * Татари з Морозенка «живцем серце виривали», «Поставили Морозенка На Савур-могилу».

Порівняльна характеристика ліричних і ліро-епічних жанрів фольклору

| **Ознаки**    | **ліричні пісні**            | **думи**                                        | **історичні пісні**                                               | **балади**                                                                                                                         |
| ------------- | ---------------------------- | ----------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| Сюжетність    | –                            | доволі розлогий сюжет                           | сюжетні, на першому місці – зображення конкретних подій чи героїв | стислий сюжет, швидкий темп розповіді, що зосереджена довкола центрального мотиву; акцент не на подіях, а на глибоких переживаннях |
| будова строфи | строфічної будови            | астрофічні                                      | строфічної будови                                                 | строфічної будови                                                                                                                  |
| мелодія       | віршовий ритм, стала мелодія | відсутня стала мелодія, виконуються речитативом | віршовий ритм, стала мелодія                                      | віршовий ритм, стала мелодія                                                                                                       |
