Народний ліро-епос
- 1.Дума – ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутового змісту. Цим творам притаманна особлива манера виконання – речитатив (протяжне напівпроказування-напівпроспівування під супровід кобзи, рідше – бандури чи ліри). Дума має своєрідну будову:
- різна кількість складів у рядку;
- відсутність поділу на строфи (астрофічна будова);
- поетичний зачин (заплачка) – основна частина (власне дума) – величальна частина, або славословіє.
«Дума про Марусю Богуславку»- боротьба проти турецько-татарських завойовників;
- 700 козаків, 30 років у неволі;
- Чорне море, Туреччина;
- Великдень;
- Героїня «потурчилась, побусурменилась для роскоші турецької, для лакомства нещасного!».
- 2.Балада (фр. ballade – рухатися, лат. balar – танцюю) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом. Зародилася в XII–XIII ст. У Західній Європі так спочатку називали пісні про кохання, що супроводжували танець. Ознаки:
- сюжетність;
- прийом метаморфози (перетворення однієї форми образу на іншу);
- драматичність (дія розвивається швидко, напружено й фрагментарно; діалогічна форма).
Тематичні групи:- родинно-побутові балади («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»; «Коваленко»);
- історичні балади («Бондарівна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»).
«Ой летіла стріла» Одна з найдавніших балад в українському фольклорі. Мотив безглуздя воєнного душогубства (вдовине поле, стріла з-за синього моря). Три зозулі – мати, кохана, сестра (зозуля – жіноча печаль, туга, самотність).- мати – «в головоньках сіла» – Дунай від сліз розлився – плаче, поки «жити буде»;
- сестра – «в ніженьках сіла» – «слізок криниця» – плаче, «поки не забуде»;
- кохана – «сіла край серденька» – «земля сухенька» – плаче, «поки бачить».
Контраст гіперболи й літоти: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька – / Там земля сухенька». Балада збудована на потрійній градації. - 3.Історична пісня – ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті. Створювалися по гарячих слідах подій. «Чи не той то хміль…»
- перша велика перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами (1648);
- Золотий Брід, Золота Вода – поетичні назви урочища Жовті Води;
- 40 тисяч польського війська (гіперболізація);
- паралелізм: як хміль обплітає тичини (довгі палиці, жердини для підтримування витких рослин) – так Хмельницький обступає поляків;
- поляки «становили дубовії хати» – смерть (дубові хати – труни).
«Ой Морозе, Морозенку»- бій із татарами;
- Савур-могила;
- Татари з Морозенка «живцем серце виривали», «Поставили Морозенка На Савур-могилу».
Порівняльна характеристика ліричних і ліро-епічних жанрів фольклору
Ознаки | ліричні пісні | думи | історичні пісні | балади |
Сюжетність | – | доволі розлогий сюжет | сюжетні, на першому місці – зображення конкретних подій чи героїв | стислий сюжет, швидкий темп розповіді, що зосереджена довкола центрального мотиву; акцент не на подіях, а на глибоких переживаннях |
будова строфи | строфічної будови | астрофічні | строфічної будови | строфічної будови |
мелодія | віршовий ритм, стала мелодія | відсутня стала мелодія, виконуються речитативом | віршовий ритм, стала мелодія | віршовий ритм, стала мел одія |
Last modified 4yr ago