Датан й Авірон пропонують закидати Мойсея камінням. Мойсей натомість виходить на широкий майдан, стає на камінь і виголошує промову, розповідаючи притчу про дерева й витлумачуючи її зміст. Ніхто не наважився підняти руку на Мойсея, юрба виганяє його з табору. У пустелі Мойсей звертається до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля, котрий намагається довести йому марність справи, якій пророк присвятив життя; на якусь мить Мойсея охоплюють сумніви — у цей час з’являється Бог Єгова й карає пророка тим, що він не вступить в обіцяний край. Фінальна картина твору – це з’ява князя конюхів Єгошуа, який закликає євреїв до походу, до бою, щоб зробити з лінивих кочівників героїв, тих, хто піде «в мандрівку століть» із печаттю духу Мойсея.