«Мойсей»
Рід: ліро-епос.
Жанр: філ ософська поема.
Історія створення: скульптура Мойсея роботи Мікеланджело (Рим).
Композиція: пролог (написаний терцинами), 20 пісень (розділів), 2 вставні притчі: 1) як дерева собі велетня обирали (розповідає Мойсей); 2) про сліпого велетня Оріона й хлопчика-поводиря (розповідає Азазель).
Тема: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом». Автор наголошує, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».
Ідея: заклик позбутися рабської психології, утвердження думки про невичерпність духовних сил народу, віра в краще майбуття.
1905 року Іван Франко напише філософську поему «Мойсей». Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи 1904 року в Італії.
Пролог був написаний терцинами вже після завершення самої поеми. У ньому поет закликав сучасників і нащадків до духовної єдності.
У сюжеті твору Франко використовує лише один фрагмент біблійної історії: після сорока років блукань євреїв пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної землі – Палестини. Але саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтує, забуває про Божі заповіді та обіцянки. За лічені кроки від досягнення бажаного євреї зневіряються; сите рабство здається їм кращим, ніж голодна воля.
Датан й Авірон пропонують закидати Мойсея камінням. Мойсей натомість виходить на широкий майдан, стає на камінь і виголошує промову, розповідаючи притчу про дерева й витлумачуючи її зміст. Ніхто не наважився підняти руку на Мойсея, юрба виганяє його з табору. У пустелі Мойсей звертається до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля, котрий намагається довести йому марність справи, якій пророк присвятив життя; на якусь мить Мойсея охоплюють сумніви — у цей час з’являється Бог Єгова й карає пророка тим, що він не вступить в обіцяний край. Фінальна картина твору – це з’ява князя конюхів Єгошуа, який закликає євреїв до походу, до бою, щоб зробити з лінивих кочівників героїв, тих, хто піде «в мандрівку століть» із печаттю духу Мойсея.