Блакитна Панна
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось во на вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
1912
Аналіз вірша
Рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Різновид лірики: пейзажна.
Мотив: возвеличення краси природи та її єдність із мистецтвом.
Провідним мотивом поезії є возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!», – тобто «Слався!», – і тривожить душу ліричного героя, викликає творче відчуття: «І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески».
Серпанок, до речі, – це легка прозора тканина; блават – або волошка, або шовкова тканина блакитного кольору чи одяг із такої тканини; гротеск – художній прийом у мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним.
Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони нагадують сходинки. Таке розміщення, а також використання звукових можливостей вірша – алітерацій, асонансів, вибудовує особливий темпоритм цієї поезії. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша».