Блакитна Панна

Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах... Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгожданна, нездоланна... Ось вона — Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля — Вся земля Їй виспівує: «Осанна!» А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись на пелюстках, На квітках Променистою росою. І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески.

1912

Аналіз вірша

Рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Різновид лірики: пейзажна.

Мотив: возвеличення краси природи та її єдність із мистецтвом.

Провідним мотивом поезії є возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!», – тобто «Слався!», – і тривожить душу ліричного героя, викликає творче відчуття: «І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески».

Серпанок, до речі, – це легка прозора тканина; блават – або волошка, або шовкова тканина блакитного кольору чи одяг із такої тканини; гротеск – художній прийом у мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним.

Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони нагадують сходинки. Таке розміщення, а також використання звукових можливостей вірша – алітерацій, асонансів, вибудовує особливий темпоритм цієї поезії. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша».