Київ – традиція

Ніхто не заперечить прав. Так, перший світ осяв твої висоти; До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі виглядав. Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав Щербив мечі об Золоті ворот; Про тебе теревені плів Ляссота І Левассер Боплан байки складав. І в наші дні зберіг ти чар-отруту: В тобі розбили табір аспанфути – Кують, і мелють, і дивують світ. Тут і Тичина, голосний і юний, Животворив душею давній міт І «Плуга» вів у сонячні комуни. 1923

Аналіз вірша

Рід: лірика.

Жанр: сонет.

Сонет – ліричний твір усталеної форми. Виник у ХІІІ ст. в Сицилії. Данте Аліґ'єрі одним із перших написав книгу сонетів «Нове життя». Найбільшого розквіту жанр досяг у творчості Франческо Петрарки.

• 14 рядків,

• 5- 6-стопний ямб (рідше – 4-стопний),

• два різновиди: класичний (італійський) і шекспірівський сонет.

Класичний:

два катрени і два терцети,

схема римування: абба, абба, ввг, дгд (хоч можливі й інші варіанти),

катрени – заспів, у якому формулюється тема (1-й катрен), поглиблюється й наступає злам у її розвитку (2-й катрен); терцети – розв'язка (у 1-му подано тему, протилежну тій, яка фігурувала спочатку; 2-й розв'язує суперечність між тезою й антитезою, утворюючи так званий «сонетний замок»).

Шекспірівський:

три катрени (схема римування: абаб вгвг деде єє, хоч можливі й інші варіанти) й один двовірш, що має парне римування.

В українській літературі сонети писали І. Франко, «неокласики», Б.-І. Антонич, Є. Маланюк, А. Малишко, Д. Павличко й ін.

Сонет увійшов до циклу «Київ» («Київ навесні ввечері», «Київ з лівого берега», «У травні», «Брама Заборовського» і т.д.)

Образ Києва поет інтерпретував як модель буття в історіософському вимірі (осмислення історії): розвиток думки про нездоланність міста перед напасниками (Данпарштадт – готське місто ІV ст. над Дніпром; Болеслав Хоробрий – польський король, який «щербив меча об Золоті ворота»); згадка про відвідини Києва Еріхом Лясоттою (посол нім. Імператора Рудольфа ІІ, описав місто в своєму «Щоденнику») і французьким інженером Гійомом-Левассером Бопланом (змалював наші землі в «Описі України»); іронічно звучить вказівка на авторову сучасність – «В тобі розбили табір аспанфути» (асоціація панфутуристів); згадка про Павла Тичину, його збірку «Плуг».

Ідея: утвердження незнищенності Києва, культури, духовних вимірів народу.