> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-9/kyiv_tradyziya.md).

# Київ – традиція

Ніхто не заперечить прав.\
Так, перший світ осяв твої висоти;\
До тебе тислись войовничі готи,\
І Данпарштадт із пущі виглядав.\
\
Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав\
Щербив мечі об Золоті ворот;\
Про тебе теревені плів Ляссота\
І Левассер Боплан байки складав.\
\
І в наші дні зберіг ти чар-отруту:\
В тобі розбили табір аспанфути – \
Кують, і мелють, і дивують світ.\
\
Тут і Тичина, голосний і юний,\
Животворив душею давній міт\
І «Плуга» вів у сонячні комуни.\
\
\&#xNAN;*1923* 

**Аналіз вірша**

**Рід**: лірика.

**Жанр**: сонет.

***Сонет*** – ліричний твір усталеної форми. Виник у ХІІІ ст. в Сицилії. Данте Аліґ'єрі одним із перших написав книгу сонетів «Нове життя». Найбільшого розквіту жанр досяг у творчості Франческо Петрарки.

* 14 рядків,
* 5- 6-стопний ямб (рідше – 4-стопний),
* два різновиди: ***класичний (італійський) і шекспірівський*** сонет.

Класичний:

два катрени і два терцети,

схема римування: абба, абба, ввг, дгд (хоч можливі й інші варіанти),

катрени – заспів, у якому формулюється тема (1-й катрен), поглиблюється й наступає злам у її розвитку (2-й катрен); терцети – розв'язка (у 1-му подано тему, протилежну тій, яка фігурувала спочатку; 2-й розв'язує суперечність між тезою й антитезою, утворюючи так званий «сонетний замок»).

Шекспірівський:

три катрени (схема римування: абаб вгвг деде єє, хоч можливі й інші варіанти) й один двовірш, що має парне римування.

В українській літературі сонети писали І. Франко, «неокласики», Б.-І. Антонич, Є. Маланюк, А. Малишко, Д. Павличко й ін.  

Сонет увійшов до циклу «Київ» («Київ навесні ввечері», «Київ з лівого берега», «У травні», «Брама Заборовського» і т.д.)

Образ Києва поет інтерпретував як модель буття в історіософському вимірі (осмислення історії): *розвиток думки про нездоланність міста перед напасниками* (Данпарштадт – готське місто ІV ст. над Дніпром; Болеслав Хоробрий – польський король, який «щербив меча об Золоті ворота»); *згадка про відвідини Києва* Еріхом Лясоттою (посол нім. Імператора Рудольфа ІІ, описав місто в своєму «Щоденнику») і французьким інженером Гійомом-Левассером Бопланом (змалював наші землі в «Описі України»); *іронічно звучить вказівка на авторову сучасність* – «В тобі розбили табір аспанфути» (асоціація панфутуристів); *згадка про Павла Тичину*, його збірку «Плуг».

*Ідея*: утвердження незнищенності Києва, культури, духовних вимірів народу.