# Київ – традиція

Ніхто не заперечить прав.\
Так, перший світ осяв твої висоти;\
До тебе тислись войовничі готи,\
І Данпарштадт із пущі виглядав.\
\
Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав\
Щербив мечі об Золоті ворот;\
Про тебе теревені плів Ляссота\
І Левассер Боплан байки складав.\
\
І в наші дні зберіг ти чар-отруту:\
В тобі розбили табір аспанфути – \
Кують, і мелють, і дивують світ.\
\
Тут і Тичина, голосний і юний,\
Животворив душею давній міт\
І «Плуга» вів у сонячні комуни.\
\
\&#xNAN;*1923* 

**Аналіз вірша**

**Рід**: лірика.

**Жанр**: сонет.

***Сонет*** – ліричний твір усталеної форми. Виник у ХІІІ ст. в Сицилії. Данте Аліґ'єрі одним із перших написав книгу сонетів «Нове життя». Найбільшого розквіту жанр досяг у творчості Франческо Петрарки.

* 14 рядків,
* 5- 6-стопний ямб (рідше – 4-стопний),
* два різновиди: ***класичний (італійський) і шекспірівський*** сонет.

Класичний:

два катрени і два терцети,

схема римування: абба, абба, ввг, дгд (хоч можливі й інші варіанти),

катрени – заспів, у якому формулюється тема (1-й катрен), поглиблюється й наступає злам у її розвитку (2-й катрен); терцети – розв'язка (у 1-му подано тему, протилежну тій, яка фігурувала спочатку; 2-й розв'язує суперечність між тезою й антитезою, утворюючи так званий «сонетний замок»).

Шекспірівський:

три катрени (схема римування: абаб вгвг деде єє, хоч можливі й інші варіанти) й один двовірш, що має парне римування.

В українській літературі сонети писали І. Франко, «неокласики», Б.-І. Антонич, Є. Маланюк, А. Малишко, Д. Павличко й ін.  

Сонет увійшов до циклу «Київ» («Київ навесні ввечері», «Київ з лівого берега», «У травні», «Брама Заборовського» і т.д.)

Образ Києва поет інтерпретував як модель буття в історіософському вимірі (осмислення історії): *розвиток думки про нездоланність міста перед напасниками* (Данпарштадт – готське місто ІV ст. над Дніпром; Болеслав Хоробрий – польський король, який «щербив меча об Золоті ворота»); *згадка про відвідини Києва* Еріхом Лясоттою (посол нім. Імператора Рудольфа ІІ, описав місто в своєму «Щоденнику») і французьким інженером Гійомом-Левассером Бопланом (змалював наші землі в «Описі України»); *іронічно звучить вказівка на авторову сучасність* – «В тобі розбили табір аспанфути» (асоціація панфутуристів); *згадка про Павла Тичину*, його збірку «Плуг».

*Ідея*: утвердження незнищенності Києва, культури, духовних вимірів народу.  


---

# Agent Instructions: Querying This Documentation

If you need additional information that is not directly available in this page, you can query the documentation dynamically by asking a question.

Perform an HTTP GET request on the current page URL with the `ask` query parameter:

```
GET https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-9/kyiv_tradyziya.md?ask=<question>
```

The question should be specific, self-contained, and written in natural language.
The response will contain a direct answer to the question and relevant excerpts and sources from the documentation.

Use this mechanism when the answer is not explicitly present in the current page, you need clarification or additional context, or you want to retrieve related documentation sections.